До Другої світової війни Свєнтошув мав назву Neuhammer. У середньовіччі він належав до Жаґанського князівства. 1549 року перейшов під владу австрійських Габсбургів, а 1740 року його перебрали прусські Гогенцоллерни.
Після Першої світової війни він належав до Веймарської республіки та Третього Рейху. 1945 року адміністративно опинився в межах польської держави, але фактично ним керували радянські військові. Населений пункт був недоступним для мешканців навколишніх територій і таємним для всіх — окрім радянських військ.
Свєнтошув до наших часів зберіг свій довоєнний характер із дуже цікавими забудовами. Це було поселення з розвиненою інфраструктурою та службовими будівлями, такими як пральня, ресторан, броварня, залізнична станція і пожежне депо.
Велике значення для регіону має полігон у Свєнтошуві, який виник 1898 року завдяки родині Донов. Вона виділила зі своїх володінь значну площу лісів і сільськогосподарських угідь, призначивши її під полігон. У роки Другої світової війни він був одним із найбільших полігонів у Німеччині; на ньому пройшли підготовку близько 70 тисяч солдатів.
1945 року він перейшов під владу 20-ї Звенигородської танкової дивізії, що дислокувалася у Свєнтошуві. 1992 року, коли його залишали російські війська, полігон включили до Центру полігонної підготовки Сухопутних військ «Жаґань». Нині полігон площею 37 000 гектарів використовують Військо Польське та інші члени НАТО.
Sebastian Zielonka – історик, випускник Вроцлавського університету. Спеціалізація: архівознавство та консерваційна документалістика. Цікавиться історією регіону та суспільним життям європейців у XX столітті. У вільний час подорожує.
(інформація: Sebastian Zielonka)