Найбільше інформації про концерти та музичні заходи Генсельт знайшов би в Intelligenzblatt. У цьому часописі описували діяльність Міської капели та співочих товариств. Також представляли заходи в Міському театрі й церквах, а також виступи запрошених зірок у міських закладах. Є чимала ймовірність, що Генсельт читав Intelligenzblatt, де також публікували статті про музику, продаж нот і музичних інструментів.
Пошану до музики, а також практику гри та співу жителі Болеславця здобували вже в школі. Уроки музики були важливим елементом освіти. У Королівському сиротинці щотижня відбувалося три години уроків музики. Переважно навчали співу; у другому класі також запроваджували ритміку, вивчення правильної музичної нотації та спів вправ. Після завершення курсу кожен учень мусив уміти виконувати одноголосі мелодії, хорал і мотет, а також співати канон. Учні також обов’язково брали участь у церковних і державних святах, під час яких виконували різні вокальні твори з нагоди.
Педагогічна семінарія та Theodor Drath
Щоб висувати до учнів такі високі вимоги, потрібні були відповідно освічені кадри. Трирічне навчання в Педагогічній семінарії було на високому рівні й користувалося доброю репутацією. Багато випускників пишалися тим, що навчалися в цьому закладі.
У семінарії навчання музики вважали неодмінною складовою повної освіти. Майбутніх учителів навчали співу, дикції та грі на органі.
Одним із найбільш обдарованих педагогів у Королівській семінарії та Будинку сиріт був Theodor Drath. Можна припустити, що Theodor і Adolf могли знати один одного. Drath розпочав роботу в семінарії 1 серпня 1864 року; йому тоді було 36 років, і він уже був досвідченим музикантом. Він був різнобічним учителем: проводив уроки гри на фортепіано та скрипці, навчав гармонії, співу й теорії музики. Також він був шанованим диригентом хору й оркестру та композитором. Henselt могли запрошувати на концерти, які Theodor Drath організовував у Королівському сиротинці та Педагогічній семінарії. Спів і музикування прикрашали всі шкільні та державні урочистості.
Євангелічна гімназія та Nessler
Євангелічна гімназія також могла похвалитися музичною освітою на високому рівні. Організовані там концерти були невід’ємною частиною навчального року. Музикували під час важливих шкільних урочистостей. Переважали мелодії, хорали, мотети (багатоголосний музичний твір — ред.) та патріотичні гімни. Наприкінці XIX століття в гімназії почала діяти Учнівська капела (Schülerkapelle). Проведенню концертів у Євангелічній гімназії сприяла добра акустика актової зали, відкритої 1864 року.
1861 року вчителем музики призначили певного Nessler. У гімназії він викладав музику третьому й четвертому класам, а також керував хором. 1862 року кількість годин навчання музики збільшили до семи на тиждень, а через два роки — до восьми. Завдяки цим змінам Nessler розширив навчальну програму, запровадивши мажорні та мінорні гами, а також вправи в різних тональностях. У результаті 1864 року в гімназії вже діяли два хори: мішаний і чоловічий.
Міські капели
Адольф фон Генсельт разом із дружиною також міг відвідувати численні концерти міських капел. Їх організовували просто неба або в закладах харчування. Вони слугували для розваг і товариських зустрічей.
Перша згадка про інструментальний ансамбль, що існував у Болеславці, була опублікована в часописі «Bunzlauer Sonntagsblatt» 1843 року. Ансамбль під назвою Музичний корпус (Musik Corps) складався з трубачів. Концерти Корпусу можна було слухати й навіть танцювати під них у місцевості Skała (Hohlstein) або в залі броварні в Dąbrowa Bolesławiecka (Eichenberg).
Інший диригент міської капели, Carl Stolz, давав оголошення в місцевих газетах, організовуючи абонементні концерти в садах Стрілецького дому. Це був цикл із кількох концертів, між якими була тижнева перерва.
У 1850–1855 роках у болеславецькій пресі опублікували понад 50 оголошень про діяльність Музичної капели під керівництвом Carla Stolza, що свідчило про велику концертну активність цього ансамблю. Henselt мав би нагоду піти на концерт, організований капелою Stolza 1859 року в залі заїзду «Під Російським царем» (Zum Russischen Kaiser).
Співочі товариства
У Болеславці XIX століття, як і в інших європейських країнах, існувала багата традиція домашнього музикування. Найпоширенішим був спів. У Болеславці діяло близько 19 співочих товариств — об’єднань людей, для яких спів був формою хобі. До найважливіших хорів належали: «Liedertafel», «Liederkranz», «Germania» та «Singakademie».
Товариства організовували музичні вечори розваг, іноді на них запрошували відомих солістів. Популярними були також абонементні концерти, тобто цикли концертів, які користувалися значним інтересом. Під час бенефісу диригента Oswalda Knauera 1857 року ансамбль «Liedertafel» виконав арії та ансамблеві партії з опер Wolfgang Amadeus Mozart і Joseph Haydn. У другій частині концерту, як повідомляла тогочасна преса, у Болеславці виконали популярний хоровий твір на слова Friedrich Schiller, покладений на музику Andreas Romberg.
Театр у Болеславці та болеславецькі церкви
Музика також лунала в болеславецькому театрі та церквах. 1857 року для потреб театру перебудували будівлю арсеналу. Після перебудови будівля театру могла одночасно вмістити 650 глядачів. Театральний сезон зазвичай тривав узимку. 1857 року в болеславецькій пресі можна знайти понад 20 оголошень про заходи в театрі. Адольф фон Генсельт міг піти до театру в Болеславці в травні 1862 року, після повернення з Petersburg, на дві опери Wolfgang Amadeus Mozart: «Дон Жуан» і «Чарівна флейта».
До важливих міських музичних заходів також належала організація концертів у болеславецьких церквах, під час яких виконували вокально-інструментальні твори. Наш герой із Gierałtów міг би відвідати червневий концерт 1861 року в євангелічній церкві та послухати «Створення світу» Haydn у виконанні аж 140 хористів.
Чи бував Генсельт у Болеславці на музичних заходах? Цієї інформації ми не знайдемо в історичних записах. Можливо, йому вистачало світових концертів у Petersburg, а також власних концертів і виступів гостей у його маєтках. Це не змінює того факту, що за годину їзди каретою від своєї резиденції в Gierałtów він мав музичний центр із багатьма цікавими концертами в Болеславці.
Текст на основі: «Музичне життя Болеславця в XIX столітті». Kinga Pacek. Музей кераміки в Болеславці. Болеславець, 2006 рік.
Програма «Близька культура» — профінансовано із коштів Міністра культури та національної спадщини