Це було 21 липня 1945 року. День жнив. Родини переселенців утекли з маєтку в Болеславицях одразу після жорстокого нападу росіян. Про цю подію ми пишемо в матеріалі Жорстокий напад у Болеславицях. Жнивами мусили зайнятися повітові чиновники. Вони розпочали роботу на світанку, і хоча роботи було багато, все проходило без проблем.

Близько 9:30 закінчилися перевесла, тому чиновники вирішили разом піти до господарських будівель фільварку по нову порцію мотузок для зв’язування снопів. Коли вони виносили перевесла, хтось випадково ступив на непоказну купу черепиці. І саме в цей момент стався вибух. Черепиця розлетілася, посиливши вибух міни, яка вибухнула.

Унаслідок цієї трагічної події на місці загинули чотири особи: Владислав Бураковський, Юзеф Яштал, Ян Колендра та Вацлав Орлік. Ще двоє: Анна Павелкевич
і Болеслав Кубік зазнали поранень. Жінка померла ще того самого дня. Наступного дня помер Болеслав Кубік. Легкі травми отримали 9 осіб. Похорон жертв відбувся 23 липня, а самого Кубіка поховали наступного дня.

Варто зазначити, що навколо цих подій виникли теорії змови та легенди. Одна з них звинувачувала в смерті польських чиновників німців. Їм приписували навмисні дії та диверсію, здійснену за допомогою... канапи.

Розповідали історію, нібито поляки, які працювали на жнивах, шукаючи місця для відпочинку, сіли на канапу, яку мали принести кілька німців, що працювали у фільварку. У момент, коли меблі мали торкнутися землі, стався вибух, а ті, хто стояв поблизу, загинули миттєво або дістали тяжкі поранення. У цій історії не було логіки. Перше питання, яке виникає: якщо німці переносили й ставили канапу, чому загинули лише поляки? Цю історію, поки ще був живий, не підтвердив сам Кубік.

За даними розвідки, частина Болеславецького повіту в трикутнику Клічкув — Болеславець — західний берег Бобру була замінована, а міни не знешкодили. У розпорядженні була карта, на якій мали бути зазначені місця розташування мін, але вона була неточною.

За трагедію 21 липня 1945 року відповідали не німці, а радше поспіх, з яким довелося приступити до жнив, і відсутність знань про небезпеку. Винними також були неточність російських саперів і, на жаль, необережність самих жертв.

Текст підготовлено на основі статті Адама Банєцького, Маріуша Ольчака «Смерть Болеслава Кубіка у світлі архівних джерел» у «Болеславецькому щорічнику».