Регіон Нижньої Сілезії сприяє пішим і автомобільним мандрівкам. Часто, вирушаючи до більш чи менш віддалених місць нашого регіону, ми також користуємося залізничним сполученням. Однак ці сполучення дедалі частіше зникають із розкладів поїздів. Нині лише важливі залізничні лінії, що з’єднують великі промислові й адміністративні центри, добре утримуються та забезпечують належну частоту рейсів.
Гірша ситуація з менш завантаженими маршрутами, які колись були важливими транспортними шляхами. Тоді їх будівництво було найвищим пріоритетом. Сьогодні інфраструктура заростає травою, а невеликі станції занепадають.
Однією з таких забутих залізничних ліній є лінія номер 283 від Jelenia Góra до Żagań. Історія цього залізничного маршруту надзвичайно цікава й має свої таємниці.
Маршрут завдовжки понад 104 кілометри вже не є загальновживаною лінією. Пасажирський рух на деяких ділянках призупинено. На інших здійснюється виключно вантажний рух. До 1945 року ця залізнична лінія складалася з 3 ділянок, які після завершення війни та переходу під управління PKP об’єднали в один довший маршрут.
Zebrzydowa – Żagań
Одноколійна ділянка залізничної лінії. Побудована в 1902–1905 роках як відгалуження важливішої лінії Wrocław – Węgliniec – Berlin. На маршруті, крім станцій Zebrzydowa і Żagań, було створено 8 станцій: Trzebów, Łozy, Świętoszów, Luboszów, Ławszowa, Przejęsław, Osiecznica Kliczków, Tomisław, а також 2 зупинки: Dobre nad Kwisą і Luboszów.
Нині лінію виведено з пасажирського руху. На ділянці Zebrzydowa – Osiecznica Kliczków здійснюється лише рух вантажних поїздів.
Lwówek Śląski – Zebrzydowa
Як і попередня, це неелектрифікована одноколійна лінія, що з’єднує Lwówek Śląski з лінією Wrocław – Berlin. Її ввели в експлуатацію 1905 року. На маршруті були створені станції: Lwówek Śląski, Zebrzydowa Wieś, Nowogrodziec, Gościszów, Niwnice, а також 4 зупинки: Gościszów Dolny, Ołdrzychów (обидві зупинки мали вантажні майданчики), Radłówka і Rakowice Wielkie, а також два під’їзні шляхи: Zebrzydowa Górna, Kolonia Nowogrodziec (пізніше з’явилися Ołdrzychów – Surmin, Rakowice Żwirownia)1.
На цій ділянці курсують як пасажирські, так і вантажні поїзди. Єдиним пасажирським поїздом є поїзд сполучення Jelenia Góra – Lwówek Śląski – Wrocław.
Bobertalbahn, тобто Залізниця долини Бобру
Залізниця долини Бобру, тобто ділянка залізничної лінії № 283 від Lwówek Śląski до Jelenia Góra, є наймальовничішою залізничною лінією в Польщі. Думаю, це підтвердить не одна людина, яка хоча б раз подорожувала долиною Бобру. Історія цього залізничного маршруту надзвичайно цікава.
Залізнична лінія виникла у зв’язку з будівництвом на Бобрі дамби, а разом із нею — протипаводкового водосховища та гідроелектростанції в Pilchowice. Наприкінці XIX століття Карконоші зазнали катастрофічної повені. Раптові опади, що тривали 28–31 липня 1897 року, спричинили розлив Бобру. Матеріальні збитки обчислювалися мільйонами марок. Уряд у Берліні ухвалив рішення про будівництво водосховища, розмірами співмірного з «Титаніком».
Обидва інженерні проєкти завершили 1912 року, однак дамба в Pilchowice пережила не одну катастрофу, а «Титанік» затонув. Її будівництво коштувало 8 000 000 марок2. Для порівняння, залізобетонна Hala Stulecia коштувала лише 2 000 000. Відкриття дамби відбулося з великою помпою. На урочистість приїхав сам імператор Wilhelm II.
У зв’язку з будівництвом штучного озера вирішили прокласти залізничну лінію, яка мала полегшити транспортування будівельних матеріалів. Передусім каменю з навколишніх кар’єрів. Після завершення будівництва залізничний шлях мав і надалі виконувати транспортні функції. Цією лінією, зокрема, перевозили вугілля з Wałbrzych.
Bobertalbahn побудували в 1904–1909 роках як останню залізничну лінію в Судетах. Це було надзвичайно складне підприємство через несприятливий горбистий рельєф. Тому її будували поетапно.
Першу ділянку від Jelenia Góra до Siędlęcin, продовжену до Pilchowice, ввели в експлуатацію 1906 року. На цій частині маршруту побудували сталевий залізничний міст завдовжки 135 м над Jezioro Pilchowickie. Підвішений на висоті 38 м над поверхнею води, він є найвищим мостом у Польщі.
Ділянку Pilchowice – Wleń будували найдовше. Її ввели в експлуатацію лише 1909 року, оскільки на лінії потрібно було прокласти 3 тунелі. Тунель під горою Czyżyk завдовжки 187 м, під горою Dwory — 154 м, а найдовший, під замковим пагорбом, — 320 м. Інженери також спроєктували сталевий міст через річку Bóbr і 50-метровий кам’яний віадук над дорогою, що веде до Jelenia Góra.
Зупинку Pilchowice Zapora розташували на високому лісистому схилі. У цьому місці лінія пролягає вздовж північного берега озера. Від станції до дамби веде брукована доріжка. Під станцією розташована спеціально збудована залізобетонна 400-метрова полиця.
Wleń – Lwówek Śląski завершили 1909 року. На цій лінії розташовувалися станції Marczów і Dębowy Gaj. Сьогодні обидві вони вже понижені до статусу зупинок. Будівля станції в Dębowy Gaj згоріла в 1960-х роках. На її місці встановили дерев’яний навіс.
У міжвоєнний період на лінії долини Бобру спостерігався значний рух, переважно туристичний. На станціях Marczów і Pilchowice Zapora щороку продавали понад 20 000 квитків, а на станції Wleń — аж 70 000. Сьогодні такі цифри можуть не вражати. Станція Bolesławiec щороку обслуговує 1 000 000–2 000 000 пасажирів, хоча через вокзал у Jelenia Góra в 1899–1900 роках пройшло 1 800 000 пасажирів.
8 травня 1945 року німецькі підрозділи підірвали входи до тунелів на лінії долини Бобру та опору мосту над озером у Pilchowice. Після завершення війни ці пошкодження швидко відремонтували, і 1946 року на маршрут знову вийшли поїзди.
Цікавим є факт, що 1939 року курсувало аж 8 пар поїздів. У 1948 році — 4 пари: дві сполученням Jelenia Góra – Świeradów-Zdrój і дві пари маршрутом Jelenia Góra – Zielona Góra.
У 1953 році — 8 поїздів, зокрема два до Poznań через Zielona Góra. Найдалі поїзд із Jelenia Góra через Wleń, Lwówek Śląski, а далі Zielona Góra доїжджав до Szczecin.
Сьогодні це вже історія. Міжміські сполучення на початку 1990-х років ліквідували. Нині маршрутом Jelenia Góra – Lwówek – Wrocław курсує сучасний рейковий автобус Koleje Dolnośląskie.
Новий розклад
Певний час знову порушують питання про закриття лінії долини Бобру для пасажирського руху. Це пов’язано з новим розкладом поїздів, який почне діяти з грудня. Шкода було б, якби така мальовнича залізнична лінія повністю відійшла в історію. Однак є надія. З інформації, отриманої від Відділу маркетингу та промоції Koleje Dolnośląskie, який повідомляє:
Плануємо в новому розкладі, щоб поїзд «Dolina Bobru» – Wrocław – Legnica – Bolesławiec – Zebrzydowa – Lwówek Śląski – Jelenia Góra курсував по неділях і п’ятницях, а додатково, щоб поїзд сполученням Jelenia Góra – Lwówek Śląski курсував у суботи, неділі та святкові дні. Про деталі пропозиції повідомимо.
можна зробити висновок, що лінію все ж удасться врятувати й зберегти її туристичну цінність.
Залізничні катастрофи
Долина Бобру — це не лише мальовничі краєвиди. Залізниця — як на цій лінії, так і на нинішній лінії № 283 від Jelenia Góra до Żagań — пережила кілька катастроф. Нам часто здається, що трагічні випадки трапляються десь далеко від нас. Однак цього разу ми можемо переконатися, що й наша місцевість зазнала болючих випробувань.
Однією з маловідомих аварій, що сталися, було у 1970-х роках лобове зіткнення двох вантажних составів, які вели парові локомотиви. Подія сталася приблизно о 2:00–3:00 ночі. П’яний черговий по станції в Nowogrodziec випустив на залізничний перегін поїзд у напрямку Lwówek Śląski, забувши, що назустріч рухається схожий состав у напрямку Zebrzydowa. Потяги зіткнулися між Nowogrodziec і Niwnice. Унаслідок зіткнення паровози були повністю знищені, а машиністи загинули. Інформація про цю катастрофу походить від одного з любителів залізниці. Детальних газетних повідомлень немає.
Ще одна аварія за участю двох поїздів на маршруті Jelenia Góra – Żagań сталася 3 серпня 1977 року перед станцією Wleń. Ось розповідь одного з місцевих жителів:
Не пам’ятаю дати (можливо, це був 1977 рік повені), коли сталася аварія в тунелі перед станцією Wleń. Через пошкодження телефонної лінії рух здійснювався за особливим наказом — на видимість і зі зменшеною швидкістю. За таких умов сталося лобове зіткнення поїздів у тунелі біля південного порталу, де колія проходить на повороті й видимість невелика. Оскільки швидкість составів була малою, то, мабуть, серйозних наслідків не було. Не пам’ятаю, чи зійшли состави з рейок, а про аварію нам розповів батько, коли повернувся з відрядження.
Унаслідок зіткнення поїздів тоді було поранено 20 осіб.
Одна з найтрагічніших залізничних катастроф сталася у Dębowy Gaj. 20 березня 1984 року, приблизно за 200–300 м після залізничного переїзду, на відстані 4 км від Marczów. Вечірній поїзд, що повертався з Lwówek Śląski до Jelenia Góra, зазнав аварії через вибух парового котла в локомотиві. Уламки паровоза розлетілися в радіусі 80 метрів.
На місці загинув старший машиніст (37 років), а його молодшого колегу (26 років) викинуло на дах першого вагона. Після того як його доправили до лікарні в Lwówek Śląski, він помер через 3 години. Також була поранена начальниця поїзда. Однак, попри травми голови, вона пішки дісталася станції в Marczów, щоб повідомити про трагедію, оскільки внаслідок вибуху було перервано телефонний зв’язок.
Що стало причиною трагедії? Безперечно, вибух котла паровоза типу Ty2. Паровоз був німецького виробництва, виготовлений на початку 1940-х років. Керівництво PKP встановило в результаті розслідування, що тендер не заправили водою на станції Lwówek Śląski. Однак я знаю розповідь людини, яка стверджує, що тендер було наповнено, а доказом цього є той факт, що під час маневру локомотива начальницю поїзда випадково облило водою. Яка правда? Сьогодні ми, мабуть, уже цього не дізнаємося. Можливо, смерть машиністів допомогла приховати сліди причин катастрофи. Напевно, існують протоколи розслідування аварії, однак важко підтвердити чи спростувати, наскільки сумлінно призначена комісія дослідила цю справу. Утім, ця трагедія, як і решта, назавжди увійшла в історію як місцевості, так і Залізниці долини Бобру.
Останньою зафіксованою аварією на цій залізничній лінії було сходження з рейок у 2008 році цистерни, що перевозила аміачну воду, неподалік Marczów.
Paweł Skiersinis
Автор є блогером, шанувальником історії, особливо історії Нижньої Сілезії та Польщі. Чому Нижня Сілезія? Як він сам каже: — А чому б і ні? Найцікавіша історія — навколо нас, вона стосується нас самих і наших предків.
І додає: — Я намагаюся представляти історію з іншого боку, цікаво, не в типовій книжковій формі, сповненій сухих дат і фактів. Мої статті стосуються фактів, яких ми не знайдемо в підручниках і відомих публікаціях. Доля Нижньої Сілезії, безперечно, цікава й захоплива, тож іноді варто приділити їй хоча б коротку мить.
1 Див. www.jelenia.rail.pl
2 Pilchowice — велика, як «Титанік» — #4 elomaps TV; https://www.youtube.com/watch?v=RQIpobNKzKM