Усе почалося із запису Dariusz Kwaśniewski у Facebook. Kwaśniewski написав про зусилля Повіту запровадити вигідні для нас зміни до проєкту Стратегії розвитку Нижньосілезького воєводства (йдеться, зокрема, про розподіл коштів ЄС між окремими регіонами воєводства).
Kwaśniewski визнав, що Стратегія не враховує, зокрема, важливих повітових дорожніх інвестицій, а також у ній не створено запропонованої території під назвою «Бори Дольношльонські». Maciej Małkowski, колишній віцепрезидент, а нині депутат повітової ради, у своєму блозі (Bobrzanie) критично висловився щодо зусиль Повіту із залучення коштів ЄС. І тут нудна тема закінчується, а починається смачне «лупу-цупу» у виконанні колишнього міського чиновника та нинішнього повітового чиновника.
Kwaśniewski у відповідь на критику назвав депутата «експертом із кількості учнів у класах міських шкіл та кількості чотириногих друзів». Потім він дорікнув Małkowski, що коли той був віцепрезидентом, то «вирішив (а може, співвирішив?)», аби міська ґміна не рекламувала Бори Дольношльонські.
Małkowski не залишився в боргу й на початку свого коментаря назвав Kwaśniewski «місцевим штатним членом правління, висунутим із флангу на чоло» та «експертом із (…) дій, які цілком успішно міг би виконувати чиновник середньої ланки», а також дорікнув йому високою зарплатою, написавши, що той отримує «винагороду, подібну до винагороди бургомістра чи віцестарости».
На цьому він не зупинився. Додав, що болеславецьких членів «Платформи» колеги вищого рівня не сприймають надто серйозно, доказом чого для Małkowski була, зокрема, далека позиція Kwaśniewski у виборчих списках на парламентських виборах.
Депутат повітової ради також багато говорив про стиль роботи Dariusz Kwaśniewski. Він звинуватив його в тому, що той зосереджується лише на собі, не вміє підтримувати й хвалити працівників, а партнерів відвідував лише під час виборів, «просячи з вдячною усмішкою про підтримку». Колишній віцепрезидент порадив Kwaśniewski вийти з Facebook, де той часто публікує свої фото з котиками, сидячи на дивані, і почати зустрічатися з партнерами наживо.
Очевидно, глибоко зачеплений Kwaśniewski у відповідь написав:
«А що ж ти, Maciej, як другий заступник президента за свою (подібну до моєї) зарплату за чотири роки створив доброго для місцевої громади?!? У тебе немає таких досягнень. Бо це складніше, ніж вручати — від імені президента — квіти на численних заходах… У цьому ти був добрий. (…) Змістовний рівень твоїх міркувань жалюгідний. Але люди це купують — думають: “заступився за наших дітей”. А треба було попрацювати над розміром субвенції, (…), а не щороку додавати до освіти мільйони з кишень болеславців. Причепився ти до 200 000 злотих, які ми мусимо додати до «Орки». Порахувати тобі, скільки за часів твоєї каденції мешканці додали до шкіл?!? Гадаю, вони перестали б тебе любити…»
В останній дії цієї трагікомедії на сцену викликали Piotr Roman. Почав Kwaśniewski: «Я вже понад десяток років маю задоволення спільно творити одну з найкращих систем повітової освіти в Польщі. Твій роботодавець звільнив тебе після однієї каденції. І навіть сказав мені… за що. Ти спишеш це на політику та коаліції. Але все було не так… Хочеш знати?»
Małkowski відреагував подібним чином: «Нібито сенсаційні відомості президента про мене, які, як ти кажеш, він тобі розповів… Хммм, вибач, Darku, але якби я мав вірити його історіям про тебе, то усміхався б у твою сторону зі співчуттям, багатозначно хитаючи головою».
Потім колишній віцепрезидент завершив боротьбу помпезною максимою: «Тож пам’ятай, Dariusz, — уміння приведуть тебе на вершину. Однак потрібен характер, щоб на ній залишитися». Віцепрезидент Maciej не встояв. Коментарі залишимо нашим читачам…
Grażyna Hanaf