Влада, прагнучи зберегти свій порядок, часто визначає «ворога», що у випадку ПНР набуло форми жорстоких дій проти чоловіків із гомосексуальною орієнтацією.

Правителі Народної Польщі протягом багатьох років ігнорували потреби та права гомосексуальних громадян, ставлячись до них як до маргінальної групи. Від сталінських часів до воєнного стану тоталітарна система проводила політику толерантності лише тією мірою, якою громадяни не демонстрували своєї сексуальної орієнтації. Такий стан речей означав, що гомосексуальність була табуйованою темою, а її суспільне й політичне прийняття на практиці не існувало.

Події 15 листопада 1985 року, коли Громадянська міліція провела масштабні арешти гомосексуальних чоловіків у межах операції під кодовою назвою «Гіацинт», стали жорстоким увінчанням попередніх репресій.

Вибір назви, що відсилає до квітки, яка символізує гомоеротичні стосунки, та коханця давньогрецького бога Аполлона, розкриває складність ставлення влади до гомосексуальності: з одного боку, за допомогою символіки також намагалися поставити під сумнів її існування, а з іншого — показали, що це питання стає дедалі «виразнішим» у суспільній свідомості.

Операція «Гіацинт» була не лише актом репресій, а й спробою дисциплінувати та залякати гомосексуальних людей, які наважилися жити власним життям. Поетичність кодової назви зовсім не відповідала жорстокості акції, що відображає сексистську й гомофобну природу народної влади.

Отже, історія репресій щодо гомосексуальних людей у Народній Польщі демонструє не лише політичну нетерпимість, а й глибоко вкорінені суспільні стереотипи, які десятиліттями стигматизували цю групу.

Ця дія стала черговим доказом того, як тоталітарна система намагалася контролювати приватне життя громадян, а також того, наскільки складними були механізми влади, яка не могла прийняти природне різноманіття сексуальних орієнтацій у суспільстві.

Історію операції «Гіацинт» описав Remigiusz Ryziński у книзі «Hiacynt. PRL wobec homoseksualistów». Ця розповідь спонукає до глибоких роздумів про механізми влади та її здатність до дегуманізації «інших».

Ryziński наголошує у книзі, що організоване стеження за гомосексуальними чоловіками, яке держава здійснювала в небачених доти масштабах, було не лише актом насильства, а й системним явищем, закріпленим у правових рамках.