Чому інструкторка не напише, що йдеться про безкоштовну рекламу? Навіщо вона виставляє себе в ролі жертви хейту? Принцип неважливо, що про мене говорять, аби говорили, може бути не надто розумною маркетинговою стратегією. Хіба що завдяки їй пропозицій щодо східних танців справді почне надходити більше.

Уся «афера» почалася з колонки: Танець живота для Ісуса, а десятина — на Церкву. Про східний танець там було сказано таке:

Великий парафіяльний фестиваль на Orzeszkowej профінансували люди. Вони пожертвували призи, спекли пироги, виступили на сцені й за все заплатили, дивлячись на арабський танець родючості, який у Голлівуді кінематографісти перетворили на еротичний танець, а ліва Європа вважає його проявом жіночої емансипації та самоприйняття. На все це з картини на сцені дивився Ісус.

Призи, їжа й привабливі танцівниці, зрозуміло, зберуть натовпи, а разом із натовпом — і гаманці. Те, що танець живота стереотипно сприймається як еротичний танець, який має розпалювати почуття і що жодному гетеросексуальному чоловікові цього не треба доводити, якось можна проковтнути.

Для кожної логічно мислячої людини зі слів колонки випливає, що:

  1. східний танець є арабським танцем родючості
  2. це голлівудські кінематографісти перетворили його на еротичний танець
  3. у Європі східний танець вважається проявом самоприйняття жінок
  4. східний танець стереотипно сприймається як еротичний танець.

Це нейтральні слова про східний танець, який часто називають також танцем живота (сама інструкторка на своєму сайті рекламується, пишучи: «Покази східного танцю — танець живота»).

У колонці:

  1. ніхто не зазнавав хейту
  2. парафіян не ображали
  3. жодну дитину не було принижено.

Ці визначення з’являються лише в дописах інструкторки.

Так, колонка Grażyny Hanaf була критичною, але йшлося в ній про схему, за якою збирають гроші на церкву. Тобто люди самі підготують фестиваль, самі профінансують призи, самі танцюватимуть і самі за все заплатять. А гроші підуть на потреби церкви. Про це була колонка. Це можна перевірити самостійно.

За кілька десятків хвилин після публікації колонки інструкторка написала:

Вітаю з розкриттям другого дна й образою всіх парафіян (...) Розумію, що стаття з вибаченнями вже в редакції...

Після чого трохи згодом уже писала в такому стилі:

Користуюся нагодою і запрошую на заняття з прекрасного східного танцю всіх дітей і жінок будь-якого віку (...).

Після всього цього й реклами, яку танцівниця розміщує під нашими матеріалами, важко повірити в її щирість, коли вона пише, як із нею поводилися в медіа і який нібито хейт вона зустріла з нашого боку.

Пояснимо, що інструкторка в болеславецькій державній установі навчала танцювати за гроші платників податків, але під час пандемії правила змінилися, і їй довелося почати брати з учениць плату. Тож зрозуміло, що в таких складних умовах будь-яка реклама приваблива для інструкторки з танців. Чи то танець живота на парафіяльному фестивалі з банером із Ісусом на задньому плані, чи на весіллях, ділових зустрічах або місцевих святах.

Колежанкам інструкторки бажаємо читати з розумінням. Адже після їхніх дописів у Facebook може скластися враження, що вони формують черговий стереотип: танцівниці, яка рухає всім, крім голови. Але це не так, що й доводить болеславецька інструкторка, спритно проштовхуючи рекламу під час виконання ролі жертви хейту.