У Палаці одружень у Болеславці, що розташований у Ратуші, у залі, де виголошують тости після укладення шлюбів, на стінах зображені портрети сілезьких П’ястовичів у натуральну величину. Вони розміщені на головній стіні й перебувають тут уже близько 20 років. Це сілезькі П’ястовичі (ми лише не знаємо, якої саме лінії?) з епохи пізнього Середньовіччя, на що вказує їхній одяг.
Серед них: товариш Гурек I (перший секретар міського комітету партії), товариш Малінга I (начальник повіту) і товариш Гжегожица (начальник міста, який утік із країни й доживає свої роки як громадянин ФРН десь на Заході...).
Невже, Бога ради, це нікого не обурює? Що скаже на це нинішнє міське управління; попереднє міське управління вважало, що все гаразд... Можна пробачити авторові портретів, якому позували ці товариші, що останнім у ряду П’ястовичів є також Він — автор. Такі випадки траплялися; художники могли собі це дозволити. А може, ми хочемо, щоб правління цих П’ястовичів не було забуте, і залишаємо портрети в спокої? Я, однак, та інші висловлюємо протест!