У попередніх номерах «Głosu Bolesławca» у циклі статей, присвячених вищезгаданій парафії, було розглянуто період 1970–1983 років. Нині хочу представити найважливіші події 1984 року. Як і в інших регіонах Польщі, також і наша спільнота глибоко переживала жорстоке викрадення та вбивство о. Єжи Попелушка. У парафіяльному костелі протягом кількох днів о 18:00 молилися Розарій і за мир на Батьківщині. Іншою важливою подією були відвідини єпископа Тадеуша Рибака, який 5 лютого освятив відремонтовану каплицю в Bożejowicach і новозбудований костел у Łące. Тут слід додати, що в цьому році, крім настоятеля о. Едварда Бобера, у парафії працювали священники Ян Чахор, Здзіслав Міхальський і Владислав Стемпняк. А від червня двох останніх замінили священники Тадеуш Кмєць і Пйотр Кшиваня. В апостольстві Божого Слова багато уваги приділяли катехизації. Навіть у період обтяжливих душпастирських відвідин навчали релігії до 16:00. Молодь збиралася навколо о. Пйотра на дискусійних зустрічах. Катехизацію для молодят проводили щонеділі о 16:00. У парафії та філіях у Bożejowicach і Łące створили катехитичні комітети. Окрім священників, релігію викладали також дві сестри-адораторки. Іншим елементом служіння Слову були реколекції. Великопісні духовні вправи відбувалися з 7 до 13 квітня, їх проводив о. Юзеф Голембйовський. Він же наприкінці року очолював адвентові реколекції. Велике враження на парафіян справили слова монахині Йоанни Слєдзінської, яка 7 серпня ділилася своїм місіонерським досвідом, пов’язаним із 12-річною працею в Камеруні. Натомість апостольство друкованого Слова знайшло відгук у розповсюдженні «L'Osservatore Romano» і «Nowego Życia». Уділення святих таїнств — чергова сфера душпастирської діяльності. Перед першою сповіддю та Причастям дітей, які навчалися у других класах, було проведено шість зустрічей з їхніми батьками. Потім 13 травня, після тривалої підготовки, 178 дітей уперше приступили до Причастя. Миропомазання ж приймали переважно учні восьмих класів. Це відбулося 18 червня, коли кардинал Генрик Гульбінович уділив 124 особам таїнство християнської зрілості. Також тут слід розглянути всю сферу богослужбового життя. Щосереди служили дві новенни до Матері Божої Неустанної Помочі: для дітей о 17:00, а для дорослих — о 18:00. 2 березня відбулася цілоденна адорація Найсвятішого Таїнства в межах вічної адорації. У період Великого посту великою популярністю користувалися Хресна дорога та Гіркі жалі. Перед відпустом Матері Божої Неустанної Помочі організували тридуум, а на урочистість св. Христофора освячували транспортні засоби. У жовтні багато людей брало участь у Розарієвому богослужінні. Тому дітей щодня запрошували на 17:15, а дорослих — на 18:00. Також урочистість Усіх святих і процесія на Комунальний цвинтар широко обговорювалися серед вірян. В адвентовий період служили рорати, а наприкінці року — богослужіння з виставленням Найсвятішого Таїнства. У цих численних і різноманітних формах літургійної діяльності важливе місце посідали хор і оркестр. Окремого розгляду заслуговує паломницька діяльність. 5 серпня у парафіяльному костелі відбулося прощання з тридцятьма паломниками, які з 6 до 15 серпня прямували з Вроцлава до Ченстохови. 5 вересня 48 дівчат і хлопців автобусним паломництвом вирушили до Wambierzyc. Натомість 13 жовтня молодь здійснила паломництво з Вроцлава до Тшебниці. В усіх цих заходах активну участь брав священник Пйотр Кшиваня. У благодійній діяльності великою допомогою були продовольчі пожертви, отримані зі Сполучених Штатів, Німеччини, Франції, Нідерландів та інших західних країн. Найчастіше надсилали борошно й масло. Їх розподіляли між потребуючими через Комітет акції християнського милосердя в такому порядку: багатодітні сім’ї, пенсіонери та інваліди, молоді подружжя. Хворим харчі приносили додому. Насамкінець слід сказати, що у 1984 році було проведено низку ремонтно-будівельних робіт. Зокрема, змінено оформлення та освітлення у вівтарній частині парафіяльного костелу. У квітні, травні й червні перед костелом, біля входу до плебанії, викопали котлован завглибшки понад 3 метри, облаштувавши там підвал і господарські приміщення. Біля парафіяльного будинку збудували склади для будівельних матеріалів. Натомість кількість літургійного обладнання збільшилася завдяки придбанню двох латунних вічних ламп. Їх розмістили під постаментами фігур святих Петра і Павла. Крім того, завдяки пожертві батьківського Розарієвого кола придбали хоругву із зображенням Непорочної Діви Марії та св. Максиміліана Кольбе.