«Поспішаймо любити людей — так швидко вони відходять...»
Й. Твардовський, поет
Знову схиляємося у сумній, сердечній задумі над могилами наших найближчих. Мільйони свічок запалають на польських — і не лише — кладовищах. Могили вкриються барвистим килимом осінніх квітів.
Хтось сказав, що смерть людини починається в мить її народження. Кожен помирає на самоті. Memento mori... з пороху ти постаєш і в порох обернешся...
Цього дня не потрібно виголошувати багато слів. Доречні задумливість і мовчання, покора та теплий спогад про улюблених людей, про обличчя тих, хто відійшов назавжди. Спогад про крихкість людського життя, про наше перебування серед інших. І цього достатньо.