Ось коротка розмова з тренером Mirosław Szapiel.
1. Вітаю із зайняттям 1-го місця в нашому плебісциті. Чи очікував ти такого фіналу?
— Я приємно здивований, що вболівальники досі мене пам’ятають, а цей титул присвячую моїй дружині Jolanta та доньці Paulina.
2. Що ти думаєш про перемогу свого вихованця Marka?
— Вважаю, що перемога Marka Dąbrowski заслужена, і вірю, що він гратиме у найвищій національній лізі.
3. Мені здається, що своїм титулом ти також завдячуєш команді, яку очолював протягом семи років?
— Звичайно, підтверджую, що мені дістався добрий матеріал для підготовки футболістів, і були відчутні успіхи спільних років роботи — згадаю лише чемпіонати воєводства в окремих вікових категоріях, які завершилися виходом до Окружної ліги.
4. Усіх здивувало твоє рішення піти з посади тренера в листопаді 1994 року. Що його спричинило?
— Однією з причин, але для мене найважливішою, був той факт, що деякі функціонери клубу, зокрема члени його правління, раділи поразкам моїм і юніорської команди.
5. Відставка — і що далі? Чи маєш, можливо, якісь пропозиції щодо подальшої тренерської роботи?
— Пропозиції маю, але поки що відпочиваю, присвячуючи вільний час родині.
6. Прийде весна, а з нею — початок другого кола. Серце битиметься сильніше?
— Моє серце з командою, адже це моє творіння, і я вірю, що вони перемагатимуть. Бажаю їм успіхів. Користуючись нагодою, хотів би подякувати всім спонсорам, які підтримували мене та мою команду, особливо хотів би згадати керівництво «Polfa» та моє безпосереднє начальство.
Дякую за розмову.