Мене обурює доля собак, яких підкидають у села й позбавляють там догляду. Їхні колишні власники вивозять собак із міста й викидають із автомобілів у випадкових місцях — аби лиш подалі від власного житла. У селах підкинуті собаки непотрібні, бо тут зазвичай і так не бракує дворових чотирилапих. Бідні та голодні тварини блукають полями, часто підходять до будівель і крадуть свійську птицю. Їх жорстоко проганяють і б’ють, іноді вони гинуть від голоду, деякі дичавіють і стають небезпечними, особливо після захворювання на сказ.
Мірилом культури кожного суспільства є ставлення до тварин. Це живі істоти, які так само, як і ми, відчувають біль, голод і страждання. Про це потрібно говорити в школах, писати в пресі. Жорстоке поводження з тваринами — перший крок до поширених у нас байдужості, нечутливості та агресії у відносинах між людьми. Дуже прошу порушити цю тему на сторінках Вашого видання.