Лише сьогодні публікуємо грудневого листа нашого Читача з Лондона, п. ВЛАДИСЛАВА ГАВРАНА:
«У Болеславці я жив і працював протягом п’яти місяців. Місто нагадувало мені мої рідні Броди (Тернопільське воєводство), і тому воно мені дуже сподобалося. Тут відбулося моє справжнє повернення на Батьківщину після понад 50 років, оскільки я жив на таких самих умовах, як і інші мешканці. Тут я також познайомився з багатьма шляхетними та сердечними людьми.
Тепер, через два роки, я отримав 5 номерів «Głos Bolesławca». Я дуже радий, що місто має власну газету. З великою цікавістю читав про зміни, роботи, плани, пам’ятки та історію міста. Під час мого перебування я захоплювався доброю роботою з виховання дітей, яку проводили парафія святих Кирила і Мефодія та сестри-адораторки Крові Христа. Тому із задоволенням читав про їхню історію. Про це можна було б написати більше.
Наскільки мені відомо, у колишній Гірничій школі та в освіті загалом відбуваються великі зміни, є також значні проблеми. Це була б цікава тема для багатьох читачів. Із Болеславця я привіз кілька керамічних виробів. Знайомі в Лондоні завжди хвалять їхній художній вигляд. Привертає увагу благородна глина біло-сталевого кольору, без слідів червоного.
Сподіваюся, що Głos і надалі розвиватиметься, а редакції бажаю великих успіхів. Вітаю моїх колишніх учнів, вихователів, з якими я працював, і всіх, з ким познайомився в Болеславці.»
Від редакції. Дякуємо за пам’ять і побажання. Уже в цьому номері ми пишемо про проблематику освіти (критично), а в наступному розпочинаємо постійний цикл презентацій шкіл та освітньої проблематики. Додаємо кілька нових примірників «Głos».