У травні на Комунальному кладовищі в Болеславці у присутності багатьох лікарів, пацієнтів і друзів ми попрощалися з лікарем Лешеком Беделком. Він був лікарем, громадським діячем і яскравою постаттю цього середовища. Народився 18.X.1930 р. Навчання закінчив у Медичній академії у Варшаві й отримав направлення на роботу до Олецька на Сувальщині. Спеціалізувався на хірургії та промисловій медицині. У 1966 році приїхав до Болеславця, розпочавши лікарську й адміністративну роботу в системі охорони здоров’я нашого міста. Обіймав багато посад — від керівника відділу охорони здоров’я та директора ЗОЗ до керівника багатьох лікарських амбулаторій на PKP, у поліції, у Зебжидовій і Болеславецькому будівельному підприємстві. Працював у батьківських комітетах Загальноосвітньої школи № 2 та Загальноосвітнього ліцею. Це лише кілька фактів із його багатої біографії. А якою людиною він був? Друзі та колеги «Лешека», які знали його ближче, стверджували, що він належав до покоління людей, які не надавали найменшого значення матеріальним благам — вони були для нього на другому плані. Оптиміст, який цінував кожен прожитий день і зустрічав його з усмішкою. Один із останніх «жартівників» у позитивному значенні цього слова. Друзі цінували його товариство — людину, сповнену гумору, яка сипала жартами, була життєрадісною та заражала оточення своїм гарним настроєм. В останні місяці життя, як лікар, знаючи про свій стан здоров’я та тяжку хворобу, він не давав найближчим відчути цього. Помер надто рано. Залишив по собі добру пам’ять. Нам бракуватиме тебе, «Лешеку».