Він помер раптово, несподівано для всіх і, безперечно, надто молодим. У серпні 1994 року йому виповнилося б лише 45 років. Рівно половину свого життя він пропрацював, розпочавши професійну діяльність у Повітовій раді Народних спортивних команд. Народні спортивні команди, зрештою, були поряд із професійною роботою захопленням Людвіка, адже він майже до кінця своїх днів працював там футбольним арбітром.
У 1973–1984 роках він працював у Міському центрі спорту та відпочинку, а останні десять років інтенсивно працював у Болеславецькому осередку культури, виконуючи аж ніяк не легкі обов’язки адміністративного керівника.
Найкраще — як він сам казав — він почувався в ролі організатора спортивно-рекреаційних заходів, але кожне доручене йому завдання виконував сумлінно й із захопленням.
Лише найближчі люди з його оточення знали, скільки зусиль потрібно було докласти до технічної та організаційної підготовки таких заходів, як «Blues nad Bobrem», концерти в амфітеатрі, «Сімейний відпочинок за кермом», фестивалі та інші заходи просто неба.
Адже сама зала «Forum» і будівля БОК із чималим підсобним приміщенням потребують значних організаційних зусиль для нормального та безперебійного функціонування. Людвік Гадзінський сміливо протистояв цим завданням, мабуть, приділяючи надто мало уваги власному здоров’ю.
Я мав можливість захоплюватися його організаторськими здібностями та великою самовіддачею під час кількох «Болеславецьких весен», а особливо під час пам’ятного, грандіозного за масштабом Турніру міст Болеславець — Санок у 1986 році. Перемога Болеславця в цьому турнірі також значною мірою стала результатом праці Людвіка Гадзінського. Людвік був скромним і не вмів ображатися. У найскладніших ситуаціях він умів пожартувати й із властивим йому тактом «розряджав» конфліктні ситуації. Він був товариським, а своєю доброзичливістю намагався служити всім. Особливо тим, хто цінував його сумлінність у роботі та особистість загалом.
Раптово померши, він залишив сиротами двох дітей і дружину Богумілу, зануривши родину, як і всіх нас, його друзів, у глибоку скорботу та смуток. Спочивай із миром, Дорогий Друже!