Наприкінці лютого ми назавжди попрощалися з Броніславом Бомбою. Ми всі його знали. Завжди готовий допомогти іншим, доброзичливий і чуйний. Останніми роками він тяжко хворів, рідко бував у місті. До початку війни 1939 року був професійним унтерофіцером Корпусу охорони прикордоння. Служив у батальйонах КОП «Дедерка́ли», а згодом — «Житинь». Обидва батальйони охороняли кордон із радянською державою. Від 1 вересня батальйон «Житинь» воював у складі 2-ї Гірської бригади, сформованої КОП. Бригада входила до складу армії «Карпати». Сержант Бомба мужньо бився від 1 вересня — від бою над Дунаєцем до битви над Саном і спроби визволити Львів. Потім утік із німецького полону й повернувся до родинного дому на території так званої Генеральної губернії. Як професійний унтерофіцер Війська Польського він вступив до Спілки збройної боротьби та Армії Крайової.
Одразу після війни оселився в Болеславці. У найскладніші перші роки самовіддано працював тут спочатку в Союзі селянської самодопомоги, а згодом багато років у PSS «Społem». Брав активну участь у суспільному житті міста. Був членом комісії Міської національної ради, працював у ZBOWiD. Його ім’я внесли до Пам’ятної книги Болеславця. Був нагороджений Лицарським хрестом ордена Відродження Польщі, Медаллю за Вересень, почесними відзнаками «Заслужений для Нижньої Сілезії», «Заслужений для Єленіогурського воєводства» та іншими. Нехай земля, за яку він боровся і для якої сумлінно працював, буде йому пухом.