Сестри зі згромадження святої Єлизавети Угорської після багаторічної відсутності вже остаточно оселилися в болеславецькому Дитячому будинку імені святого Йосипа. Старші мешканці пам’ятають, як у післявоєнні роки сестра Анджея мудро керувала цим динамічним будинком і дитячим садком. Елизаветинські чернечі вбрання знову видно в місті — у школі по сусідству, в установах і різних інституціях, де сестри вирішують багато справ, пов’язаних із долями вихованців. Діти повинні мати задоволені матеріальні потреби, але для нормального розвитку їм також потрібні любов, турбота та особлива увага. Елизаветинська духовність, спрямована чернечим уставом, сповнена відданості й відкритості до потреб інших, дає змогу помітити дитячі потреби та задовольнити їх. Це також місце, де відбувається багато добрих справ, де поступово починає приносити плоди сповнена відданості праця світських виховательок і вихователів та черниць. На основі виховного досвіду болеславецького Дитячого будинку готується магістерська робота. Говорячи про сьогодення, не можна не згадати величезні зусилля, внесок у роботу та турботу попередньої директорки, магістра Станіслави Вуйцик, яка після ремонту в складні часи привела будинок до придатного для використання стану й ефективно та з великою відданістю ним керувала. Особливо урочистим днем є 17 листопада — патрональне свято сестер-елжбетанок. Цього дня вони зустрічаються з сестрами: вихованці, виховательки та вихователі, працівники, учителі зі школи, яку відвідують вихованці, доброчинці будинку, представники влади, духовенство.
Окрім побажань, постійним елементом є Свята меса, а також вистава, у якій беруть участь усі вихованці, що виявляють величезне зацікавлення й яких гаряче аплодують присутні. Бажаючи сестрам, вихователькам і вихователям багатьох справжніх успіхів, я мрію, щоб Товариство творчих учителів могло стати добрим місцем для обміну досвідом, особливо тим, що виник унаслідок співпраці чернечих і світських педагогів.