До редакції надійшов лист із Німеччини від пані Helena Krawczyk, який ми стисло публікуємо. Ось його зміст:
«…Рівно 40 років тому я прожила 1 рік у Bolesławiec, навчаючись там у технікумі. Тоді я жила в гуртожитку, а пізніше — у родині Chawarscy на вулиці Mickiewicza. У цей час я також була кореспонденткою „Gazeta Bolesławiecka“ і вела театральний гурток. Моє постійне місце проживання було в Zabrze, у Сілезії, а з 1972 року я жила зі своєю родиною в Баварії.
Через стільки років я хочу навесні 1994 року відвідати Bolesławiec, усі відомі мені місця і, можливо, зустрітися з кимось із колишніх подруг і друзів, яких я хотіла б повідомити до нашого приїзду.
У нашому місті я, будучи молодою дівчиною, була дуже щаслива; тоді мені було 17 років, а тепер, як майже 58-річна жінка, хочу повернутися, хоча б на кілька годин, до місць своєї молодості. Однією з моїх однокласниць була Zofia Nowicka, яка вийшла заміж за пана Nowicki. Моïми однокласниками були: Waldemar Blacha, Henryk Biały, Lutek Lubański та Eugeniusz Wiśniewski.
Останній був сином директора фабрики і жив у Bolesławice 199, просто над річкою Bóbr. Після закінчення технікуму працював на мідній шахті в Iwiny. Його шваґер працював у міському управлінні. Після стількох років важко все пригадати, але, можливо, Ви зможете допомогти. Останніми роками ми раз на рік проїжджаємо околицями Bolesławiec, прямуючи з Баварії до Сілезії. Bolesławiec дуже розбудувався, став світлим, зеленим і викликає в мене тугу. З вікна автомобіля багато чого не видно, і тому я хочу побачити Bolesławiec таким, яким він став за 40 років, прогулявшись кілька годин у товаристві подруг і друзів. Щиро прошу допомогти мені знайти моїх колишніх подруг і друзів та надіслати мені їхні адреси. Моє дівоче прізвище: Seget Helena, мене називали Halinka. Постійним місцем проживання було Zabrze, вул. Bielszowicka, 16.
Заздалегідь сердечно дякую за допомогу.
Передаю вітання, Helena Krawczyk.
Від редакції: Ми виконали прохання й чекаємо на зв’язок із нами від колишніх друзів і знайомих пані Helena.