Свобода — таке порожнє слово, це поняття, чиста абстракція, нереальна, яка не має права на існування. Ніколи людина не була, не є, а тим більше не буде вільною. Ми обмежені з усіх можливих боків, у всі можливі способи, ми обмежені самими собою, своїм тілом, своєю свідомістю, усією своєю сутністю, і лише кружляємо в зачарованому колі життя з надією, що смерть принесе нам визволення, що там ми нарешті будемо вільними, але чи напевно...Зофія Ранош, БолеславецьЄ вулиці...Шукаючи особливості, Болеславець я досліджуюІ без жодної злобиПрочитайте, що знаходжу:Є вулиця Каштанова,Але каштанів на ній немає,А якщо йдеться про дерева —Не росте там навіть кущ.Є вулиця Старошкільна,Але немає там старої школи,І Медову теж я знайшов,Але не знаю, де бджоли.Був я також на Гуральській —Там знову немає горян,Недалеко від неї Лугова —На ній я не бачив корів.Не знаю також, з якої причиниЄ Нижні та Верхні Млини,Але, кажу тобі, друже,Я встановив: у цих «млинах» нічого не мелють.Пйотр Бурняк, БолеславецьТам далеко...Там далеко за ЛьвовомЗалишився мій рідний дім,Там далеко за ЛьвовомДзвонив церковний дзвін.Там далеко за ЛьвовомБоса я бігала по лузі,Для своєї любої мамиПольові квіти збирала.Там далеко за ЛьвовомГасова лампа світила,Там далеко за ЛьвовомЗалишилася могила батька.Міст, рис. Яна Банцевича.Ванда Суровецька, Лазиська