МАРІОЛА СУДУЛ навчалася в загальноосвітньому ліцеї в Болеславці. НОРБЕРТ ГОНЦЯЖ у цей час відвідував Комплекс механічних шкіл. Вони познайомилися 5 років тому, невдовзі після новорічної вечірки в Громадці, де живуть батьки Маріоли та дідусі й бабусі Норберта.
Чи мріяли вони тоді про таке чудове весілля і таке гучне святкування? Ще ні.
Після закінчення ліцею Маріола стала слухачкою Економічного навчального закладу в Легниці, а Норберт почав проходити військову службу. П’ять років минули досить швидко, а оскільки любов за цей час не охолола, молоді вирішили розсилати й розносити запрошення на весілля та святкування.
Запрошення потрапило також до редакції «Głos Bolesławca» — бо, як згодом з’ясувалося, пан Тадеуш Гонцяж і його дружина Станіслава є читачами «Głosu» від першого номера, а заодно й молоді встигли полюбити нашу газету.
Весілля відбувалося в Громадці. Батьки молодої пані, Яніна та Міхал Судули, орендували більшу залу зі сценою та підсобними приміщеннями, адже 200 гостей не вмістив би навіть найбільший будинок. Важко було повірити, що в наш час ще можна влаштовувати такі весілля! Це справді було весілля, гідне запису до книг Кольберга, і не тому, що тривало два дні й дві ночі, а їжі та напоїв вистачило б ще на одне — якщо скромно рахувати — весілля. Йдеться про традиційні забави, обряди та весь негастрономічний супровід. На цьому весіллі люди справді веселилися, як діти. Атмосфера була неповторною.
Кумедною була сценка перед входом до весільної зали: молодим дали завдання перепиляти товстий стовбур дерева, але вони не могли з ним упоратися. Завдання з великою вправністю виконала 84-річна бабуся. Були також кумедні обряди зняття вінків, нескінченні пікантні приспівки, а ще згодом парад ряджених (ну й вигадки!) та інші розваги. Невтомно грала капела під назвою «Rubens» — нібито з Томашова-Болеславецького. Хлопці аж охрипли, але не дали себе «виснажити». Під час так званих «дарунків» доля усміхнулася молодим усмішкою, якій можна було позаздрити. Молоді — крім незліченної кількості цінних подарунків — отримали від батьків ключі від FIATA REGATA, звичайно ж, із можливістю здійснити пробну поїздку.
Весілля терпляче знімала відеокамера і, безперечно, краще зафіксувала весь перебіг подій, ніж нижчепідписаний посланець «Głosu». Зрештою, насправді всього описати неможливо, і повірте: це було просто чудове весілля.
Молоді отримують від редакції передплату на «Głos Bolesławca» та побажання, щоб життя на новому шляху було таким же успішним, як і весілля. Нехай Бог благословляє вас!