У руках — заряджена гвинтівка,Палець побілів на спусковому гачку,Зціплені зуби, урване дихання,Ненависть і далі жадає нової крові,Замаскований і нерухомий,Лежиш самотньо в тиші лісу,і все раптом зупиняється, застигає —це місце, де немає часу.
Дивись, уже тут, уже крадуться
пильно, обережно, весь час припадають до землі
легко зблискує сталевий шолом,
десь під ногою тріснула гілка
Напевно, тримаєш крилату смерть
швидко очима шукаєш ціль
грім, стукіт — куля тихо застогнала
— це для тебе, друже.
Дивись, як куля його наздогнала,смерть скосила одним ударом,дороге життя в нього викрала,тепер пекло — його доля.Так загинуло вже їх багато —для Тебе, Друже.Ти швидко зриваєшся на ноги,Кров ллється з багатьох ран,Падаєш у сніг і в блаженний спокій,Нарешті ти не сам.Він відійшов тихо і спокійно,Так, як жив увесь цей час,Загинув як солдат на війні,загинув, як і багато хто з вас.
Для тебе, друже…
Архівний запис — Głos Bolesławca.