Пане директоре. Деякі болеславецькі підприємства вже припинили виробництво, інші змінюють свій профіль. Як у ці важкі часи дає собі раду "Polfa"? (Чи охопить підприємство процес приватизації?).- Нас також не оминають труднощі та спад виробництва, однак меншою мірою, ніж інші підприємства. Це результат того, що ми працюємо у галузі, де попит на продукцію не впав так різко, як в інших. По-друге, у період рецесії ми увійшли не лише без боргів, а й із певними фінансовими резервами, які дозволили нам зберегти фінансову ліквідність. Треба додати, що ми вміємо бути конкурентоспроможними за ціною та якістю. Наша компанія входить до групи 41 підприємства з найкращим економічним станом, для яких засновницьким органом є Міністерство промисловості й торгівлі. У цьому списку ми посідаємо 6-те місце. Що ж до перетворення підприємства, то наразі з урядом обговорюється проєкт об'єднання всіх підприємств "Polfa" в організацію концернового типу.- Відомі велика доброзичливість органів самоврядування та дирекції підприємства до болючих справ і потреб міста. "Polfa" допомагала службі охорони здоров'я, культурі та громадським об'єднанням. Чи не зменшує допомога нужденним заробітки працівників підприємства? Чи не висувають люди таких закидів на адресу дирекції?- Вартість переданих коштів і медичного обладнання для служби охорони здоров'я, шкіл та інших болеславецьких установ і організацій становила у 1991 році 220 млн злотих, а цього року вже 282 млн злотих. Рада працівників із розумінням ставиться до потреб міста й здебільшого вирішує їх позитивно. Колектив переважно схвалює таку допомогу, хоча не бракує й критичних зауважень. Критики вважають, що це відбувається коштом їхньої зарплати, що не відповідає дійсності, оскільки заробітну плату обмежує не нестача коштів, а бар'єр попівкового податку.- Кілька слів про соціальні та культурні справи підприємства.- Ми й надалі утримуємо будинки відпочинку в Stegnie та Bożkowicach. Організовуємо літні табори й зимові табори, хоча й не в такому масштабі, як раніше. Це пов'язано з меншою фінансовою спроможністю нашого колективу. Уже другий рік працює заводська їдальня, якою користуються понад 300 осіб. У процесі організації перебуває клуб Stowarzyszenia Inżynierów i Techników Mechaników Polskich, що об'єднає наших технічних працівників; звичайно, і надалі діє заводський оркестр, відомий не лише в місті.- Чого Ви бажаєте підприємству та працівникам у ювілейні дні?- Нашому колективу бажаю передусім не відчувати загрози, пов'язаної з втратою роботи, щоб наша фабрика вистояла й надалі розвивалася, а зарплати зросли. Бажаю також здоров'я і хотів би, щоб усі працівники відчували задоволення від роботи на нашому підприємстві.- Чого побажати Вам?- Більших замовлень на нашу продукцію.- Дякую за розмову.