Глечики, миски, тарілки, підставки і навіть багато оздоблені пічні кахлі — це результат археологічних досліджень, які нещодавно проводили в Болеславці на вулиці Пісковій. Результат сенсаційний, який, як припускають, матиме широкий розголос у науковому середовищі й не тільки. Загалом знайдено понад 9 тисяч керамічних фрагментів. Представникам медіа на спеціально організованій конференції показали лише невелику частину розкопок — найцікавішу.
Відновити можна лише невелику частину посудин. Переважна більшість — уламки. Археологи виявили засипану яму однієї з найстаріших болонявецьких гончарень. Знахідки є спільним успіхом науковців із вроцлавського Інституту археології, членів Болеславецького товариства колекціонерів і любителів історії міста, а також працівників Музею кераміки.
«Це цілковитий прорив у дослідженнях кераміки. Я також рада, що межа пізнання найдавніших об’єктів відсувається на сто, а можливо, навіть більше років», — каже Anna Bober-Tubaj, директорка Музею кераміки. «Дотепер ми припускали, що деякі посудини пов’язані з різними осередками на території Німеччини. Ніхто не пов’язував їх із Болеславцем, який у фаховій літературі мав репутацію радше провінційного осередку», — додає вона.
Болеславець — керамічна потуга
Завдяки проривному відкриттю думка, що панує серед знавців кераміки, може кардинально змінитися. Однак спочатку на працівників Музею чекає кропітка робота з інвентаризації колекцій і низка досліджень. Якщо попередні висновки підтвердяться, Болеславець має шанс вийти з тіні таких важливих для кераміки осередків, як лужицькі чи саксонські. «Виявляється, ми зовсім не були провінцією, а справді хорошим мистецьким центром. Тут експериментували і з формою, і з декором, і з глазур’ю, і з кольором», — зазначає Anna Bober-Tubaj. — «Хто знає, можливо, саме інші вчилися у нас».
На це багато що вказує. Частина посудин представляє напрям так званої придворної кераміки — кераміки, яка потрапляла на столи знаті. У хроніках зберігся запис за 1612 рік, у якому йдеться про те, що тогочасний бургомістр Болеславця, вирушаючи в подорож до Праги, взяв із собою «синю посудину». Інший запис свідчить, що кам’яний сервіз готували для самого короля Фрідріха I. «Сам факт, що ці посудини потрапляли до королівських дворів, чітко говорить про їхній рівень», — підкреслює директорка Музею. А Robert Szwed, археолог із Вроцлава, визнає, що раніше ніколи не знаходили посудини, на якій були б хрестоподібні клейма. Дослідник не вагався вжити визначення «болеславецький тип».
Нова ера в історії досліджень кераміки
«Сподіваюся, це стане поштовхом до співпраці з великими науковими центрами й археологічними інститутами Німеччини та Австрії, а передусім із центрами на території Нижньої Сілезії», — підсумовує Anna Bober-Tubaj. На жаль, такого визначного відкриття не дочекався великий ентузіаст болонявецької кераміки — професор Konrad Spindler.
(інформація GA, фотографії MZ)