Я нещодавно вирушив, буквально по сусідству, до Ірландії. Смарагдовий острів справив на мене величезне враження. І справді: тут зелено, клімат м’який, а люди справді доброзичливі.
Я відвідав два надзвичайно цікаві місця: графство Wexford і Дублін. Ірландська столиця — обов’язковий пункт, якщо ми вирушаємо до цієї мальовничої країни.
Найбільшою атракцією Дубліна є Guinness Storehouse — музей одного з найвідоміших у світі сортів пива. Ця семиповерхова броварня розповідає цікаву історію незвичайного портера.
Засновником броварні був не хто інший, як Arthur Guinness. Саме від його прізвища походить знаменита на весь світ Книга рекордів Guinness. Її появою ми завдячуємо колишньому генеральному директору — Hugh Beaver. Він є батьком і автором задуму цієї неповторної книги.
Storehouse розташований у центральній частині броварні St. James’s Gate. Від 2000 року музей відвідало понад 9 мільйонів туристів. На окремих поверхах ми знайомимося з технологією варіння пива Guinness. На першому поверсі розповідається історія підприємства. Тут представлені машини й обладнання, які колись використовували для збирання хмелю та ячменю. Ми дізнаємося про складники знаменитого портера і процес його варіння.
Галерея (6)
Одним із найцікавіших експонатів є оригінальний договір оренди, підписаний Arthur Guinness у 1759 році. Його уклали на термін… 9 000 років. Документ знаходиться на першому поверсі будівлі, під скляною підлогою. На наступних поверхах можна побачити бочки, у яких зберігали пиво, а також моделі кораблів, якими його перевозили до розташованих неподалік Англії, Європи та Північної Америки. На останньому поверсі облаштовано паб. Це найкращий оглядовий майданчик Дубліна. Великі скляні вікна відкривають прекрасну панораму. Розставлені вздовж них столики заохочують скуштувати «чорне золото» й помилуватися краєвидом старого міста.
Своєрідним експонатом є також риба на велосипеді… Інсталяція рухома й справляє неповторне враження. До того ж її підписано так: «Жінці чоловік потрібен, як рибі велосипед». Що ж, гумор у справді старому стилі…
Коли ми завершимо огляд, можна спуститися на перший поверх. Там розташований доволі великий сувенірний магазин. Асортимент величезний. Можна придбати футболки, шапки й шарфи з логотипом пивного бренду. Найбільший вибір — кухлі для пива. Однак ціни на сувеніри досить високі. Наприклад, оригінальний кухоль Guinness коштує 14 €; ціни на футболки починаються від 20–25 €. Водночас можна знайти й невеликі дрібнички — брелоки, відкривачки та солодощі. Вони теж, напевно, потішать і стануть цікавою пам’яткою.
Сам вхід до музею також недешевий. Для дорослого він коштує 20 €, для студента — на 2 € менше, сімейний квиток (тобто батьки плюс двоє дітей віком до 18 років) коштує 46,50 €. Пенсіонер заплатить 16 €. Попри це музей броварні користується величезною популярністю. Навіть у неділю вранці тут натовпи відвідувачів.
Варто згадати й про саме пиво. Guinness — це пиво типу стут, воно містить від 2,8 до 7,1 % алкоголю. Це пиво так званого верхового бродіння. Воно є різновидом популярного на островах пива елю. На думку деяких знавців, Guinness безпосередньо походить від портера.
Guinness — найпопулярніше пиво, яке продають в Ірландії. Уже 1833 року це була найбільша ірландська броварня. Наприкінці XIX століття вона виробляла понад мільйон бочок на рік. Нині бренд належить британському концерну Diageo.
Цей вид пива вирізняється передусім дуже темним кольором. Це портер із характерним солодко-гірким смаком. Увагу привертає також темніша, кремова й густа піна. Якщо ви коли-небудь купували Guinness у банці чи пляшці, то, напевно, помічали пластикову кульку всередині. Саме завдяки їй після відкривання пива піна стає густою. Цього ефекту досягають за допомогою рідкого азоту, який разом із пивом потрапляє через крихітний отвір до кульки (професійно званої віджет). Її рух додатково насичує пиво піною, а після відкривання рідкий азот випаровується. Наливши «чорне золото», можна насолоджуватися його смаком і густою піною.
Як виявляється, пиво типу портер має властивості, подібні до аспірину. Воно запобігає утворенню тромбів, а отже, й інфарктам. Крім того, темне пиво менш калорійне за світле. Одна пінта Guinness містить лише 190 ккал. У світлому пиві їх 252.
Пінта, тобто півкварти, — це міра, яку й досі використовують броварні. Йдеться про імперську пінту об’ємом 586 мл. І сьогодні можна купити пиво об’ємом в одну пінту, зокрема й у Польщі.
Характерним символом Guinness є золота арфа. Вона також є гербом Ірландії. Вона має підкреслювати ірландське походження та характер виробленого пива, особливо з огляду на те, що в момент виникнення й розквіту бренду Ірландія входила до складу Британської імперії.
І Дублін, і Ірландія — місця певних крайнощів. Цікаво, що в Дубліні є кладовище, на якому поховано більше мешканців, ніж нині живе в самому місті. На кладовищі Glasnevin поховано понад мільйон дублінців. Кладовище розрослося з 9 акрів до 120. Нині в столиці проживає трохи більше ніж пів мільйона мешканців.
Ірландська мова також не належить до популярних. Хоча на Смарагдовому острові всюди видно двомовні написи — ірландською та англійською, ірландською вільно володіє лише 5% населення. Другою за чисельністю групою на острові є поляки, які за демографічною чисельністю випередили навіть британців. Це видно з вивісок деяких місцевих магазинів.
Ірландці досить вправно впоралися зі слідами британського панування. У центрі Дубліна до 1960-х років стояв пам’ятник адміралу Нельсону. Нині на його місці можна помилуватися новим символом міста — Дублінським шпилем (The Spire of Dublin). Металевий монумент заввишки 120 метрів встановили з нагоди нового тисячоліття.
Вважаю, що варто відвідати стару броварню біля St. James’s Gate, відчути неповторну атмосферу Дубліна та чудовий аромат прекрасного пива, яке з пристрастю варять уже понад 250 років.
Наостанок хочу щиро подякувати панові Piotrowi за те, що він показав це чудове місце й розповів деякі цікаві факти.
Paweł Skiersinis
Автор є блогером, захоплюється історією, особливо історією Нижньої Сілезії та Польщі. Чому Нижня Сілезія? Як він сам каже: — А чому б і ні? Найцікавіша історія — навколо нас, вона стосується нас самих і наших предків.
І додає: — Я намагаюся показувати історію з іншого боку, цікаво, не в суто книжковий спосіб, сповнений сухих дат і фактів. Мої статті стосуються подій, яких ми не знайдемо в підручниках і відомих публікаціях. Історія Нижньої Сілезії безсумнівно цікава й захоплива, тож варто іноді присвятити їй хоча б коротку мить.
Більше у блозі Paweła Skiersinisa.
