До можновладців цього світу, які гостювали на сілезькій землі, треба зарахувати, зокрема, Фрідріха II Великого — короля Пруссії, Наполеона Бонапарта, царя Олександра I та імператора Вільгельма II, який досить часто тут бував, а також Фридерика Шопена. Я не згадав багатьох інших особистостей, але на одну, особливу, неодмінно треба звернути увагу. Це гість зі Сполучених Штатів, і не абихто, а сам президент.
Коли ми думаємо про візит американського глави держави, одразу спадають на думку прізвища Обами, Буша або Клінтона. А чи знаємо ми Джона Квінсі Адамса? Скоріше ні. Це видатний американський політик, майбутній шостий президент США, хоча його зображення немає на жодній американській банкноті. Ця людина відвідала Нижню Сілезію, а в листах, які писала братові, захоплювалася цим чудовим краєм.
John Quincy Adams
Президент Адамс, народжений у Массачусетсі 1767 року, на початку своєї політичної кар’єри розвивався як здібний і результативний дипломат. 1797 року він прибув до Берліна як американський посол у Пруссії. Невдовзі після цього вирушив до Нижньої Сілезії. Першою метою його подорожі стала Єленя-Ґура. Подорожні вирушили з Болеславця, а посол у своїх листах писав:
Шість німецьких миль від Болеславця перенесли нас в інший світ [...]. Дороги такі ж добрі, як в Англії, переплетіння пагорбів і долин являло нескінченне різноманіття краєвидів1.
Адамс зауважив, що регіон багатий, а люди, які тут живуть, ведуть заможне, спокійне життя. Про це можна судити з наступного уривка листа:
[…] поля, вкриті багатими врожаями2.
Наступним містом, яке він відвідав, був Львувек-Шльонський (Löwenberg). Гості пробули в місті лише 2 години. Змінили коней, поїли й відпочили. Джон К. Адамс завів приємну розмову з солдатом, який воював у війні за незалежність Сполучених Штатів. Тоді він потрапив у полон під Саратогою — як і багато прусських солдатів того часу, воював у британських загонах.
Натомість у Влені (Lähn) майбутній президент під час огляду маленької церкви зацікавився постаттю святої Ядвіги Сілезької, яка справила на нього велике враження.
Одним з останніх міст, які відвідав посол, був Ґрифув-Шльонський (Greiffenberg). У Ґрифуві він затримався довше. Провів там кілька годин, а сталося це у вересні 1800 року. У цьому містечку його увагу привернуло виготовлюване тут полотно, яке він визнав найтоншим з тих, що виробляють у горах.
Адамс також відвідав Судети. Особливе враження на нього справили Столові гори (1800 рік) і Великий Щелінець. До сьогодні на Щелінці стоїть кам’яна таблиця, що вшановує цю незвичайну подорож.
Нижня Сілезія справила на Адамса величезне враження. Він помітив, що це багатий регіон із прекрасним ландшафтом і чудовими палацами. Після подорожі регіоном із Ґрифува він разом зі своїми супутниками вирушив до Саксонії, а звідти — до Берліна. Ця подорож назавжди залишилася в його пам’яті.
Коли його відкликали з берлінського представництва, його новим домом стала Росія, де згодом він виконував дипломатичну місію. Після її завершення він був послом у Великій Британії, а звідти 1817 року повернувся до Америки. У країні він серйозно зайнявся політикою.
Його обрання на посаду президента було досить незвичайним. Федералістська партія не висунула кандидата, а Демократично-республіканська партія — аж чотирьох, серед них і його. Загальне та колегійне голосування не визначили переможця виборів. Вирішальним стало голосування в Палаті представників, однак не відразу. Джон К. Адамс став президентом завдяки своєму суперникові. Генрі Клей зняв свою кандидатуру, а натомість отримав від президента Адамса посаду державного секретаря.
Джон К. Адамс обіймав свою посаду з 1825 року протягом 4 років. Помер 23 лютого 1848 року. Під час засідання Палати представників, активним членом якої він був, йому стало зле, і він знепритомнів. Уже 2 роки перед тим він переніс крововилив у мозок, однак відновив сили й продовжив роботу.
Його поховали в Квінсі (у штаті Массачусетс). Він був затятим противником рабства.
Paweł Skiersinis
Автор є блогером, шанувальником історії, а особливо історії Нижньої Сілезії та Польщі. Чому Нижня Сілезія? Як він сам каже: — А чому б і ні? Найцікавіша історія — навколо нас, вона стосується нас самих і наших предків.
І додає: — Я намагаюся показувати історію з іншого боку, цікаво, не в типовий книжковий спосіб, сповнений сухих дат і фактів. Представлені мною статті стосуються фактів, яких ми не знайдемо в підручниках і відомих публікаціях. Долі Нижньої Сілезії, безперечно, цікаві й захопливі, тож варто часом присвятити їм хоча б коротку мить.
¹ R. Primke, M. Szczerepa, У колі скарбів і таємниць Нижньої Сілезії, Варшава, 2005, с. 96.
² Там само.