Замок у Wleń (нім. Burg Lehnhaus) має надзвичайну історію, пов’язану легендами зі святою Jadwigą. Він постав на місці дерев’яно-земляного городища, а 1108 року, за часів Bolesława Krzywoustego, його було піднесено до рангу каштелянії.

Зведення першої мурованої споруди приписують Bolesławowi I Wysokiemu. До цього періоду належить вежа остаточної оборони, що збереглася донині. Частими гостями замку були Henryk I Brodaty та його дружина Jadwiga. За її ініціативою для місцевого населення було збудовано каплицю.

Св. Jadwiga славилася в околиці побожністю та палкою вірою. Вона вела сповнене смирення життя і була глибоко віддана Богові. Після смерті її проголосили святою та покровителькою Śląska.

У середині XIII століття замок сподобався Bolesławowi Rogatce, онукові святої Jadwigi та Henryka Brodatego. Він славився авантюрним способом життя і здобув «славу», ув’язнивши 1256 року вроцлавського єпископа Tomasza I з метою отримання вигоди.

У другій половині XIV століття świdnicko-jaworski князь Bolko II Mały розширив замок так званим середнім замком. 1428 року фортецю безуспішно облягали під час повстання гуситів. 1465 року власником замку став Hans von Ziedlitz, відомий у цій місцевості розбійник і гнобитель місцевого населення.

У 1567–1574 роках у замку провели чергові будівельні роботи, якими керував архітектор Jerzy Wahlich. Оборонні мури зміцнили, а вежу укріпили. Під час Тридцятилітньої війни об’єкт кілька разів захоплювали та облягали шведські й імператорські війська, а 1646 року його підпалили, після чого він перетворився на руїну.

Після війни його придбав полковник французького короля Ludwika XIII Adam von Kohlhaus, однак, на жаль, він не взявся за відбудову замку, а спорудив на схилі гори палац, у якому оселився. У XVIII столітті замок перейшов у володіння графа Grünfelda, а після його смерті 1804 року новою власницею стала родина Haugwitzów, у чиєму володінні він залишався до кінця Другої світової війни.

У Середньовіччі замок відігравав важливу військову роль завдяки своєму розташуванню на кордоні Śląska. Сьогодні із замкової башти за хорошої погоди можна милуватися красою розташованих неподалік гір, а ми за старими поштовими листівками можемо уявити цю споруду в найкращі часи.

Fotografia prezentuje przypuszczalny wygląd zamku w 1640 rokuFotografia prezentuje przypuszczalny wygląd zamku w 1640 roku • Wratislaviae Amici, „Dolny Śląsk” pod. red. Wojciecha Wrzesiński
Grafika prezentuje zrekonstruowany zamek w 1646 rokuGrafika prezentuje zrekonstruowany zamek w 1646 roku • Wratislaviae Amici, „Dolny Śląsk” pod. red. Wojciecha Wrzesiński
Rycina przedstawia zamek i kościół św. JadwigiRycina przedstawia zamek i kościół św. Jadwigi • Wratislaviae Amici, „Dolny Śląsk” pod. red. Wojciecha Wrzesiński
Widok na zespół pałacowy i zamek w II połowie XIX wiekuWidok na zespół pałacowy i zamek w II połowie XIX wieku • Wratislaviae Amici, „Dolny Śląsk” pod. red. Wojciecha Wrzesiński
Karta pocztowa prezentuje pozostałości zamku oraz jego rekonstrukcję z 1646 rokuKarta pocztowa prezentuje pozostałości zamku oraz jego rekonstrukcję z 1646 roku • Wratislaviae Amici, „Dolny Śląsk” pod. red. Wojciecha Wrzesiński
Na kolorowej pocztówce z pierwszej połowy XX wieku widzimy pozostałości zamku z kościołem św. JadwigiNa kolorowej pocztówce z pierwszej połowy XX wieku widzimy pozostałości zamku z kościołem św. Jadwigi • Wratislaviae Amici, „Dolny Śląsk” pod. red. Wojciecha Wrzesiński
Pocztówka z krótką historią zamkuPocztówka z krótką historią zamku • Wratislaviae Amici, „Dolny Śląsk” pod. red. Wojciecha Wrzesiński
Plan zamku we Wleniu ze zbiorów Śląskiej Biblioteki CyfrowejPlan zamku we Wleniu ze zbiorów Śląskiej Biblioteki Cyfrowej • Wratislaviae Amici, „Dolny Śląsk” pod. red. Wojciecha Wrzesiński

Sebastian Zielonka – історик, випускник Uniwersytetu Wrocławskiego. Спеціалізація: архівістика та консерваційна документалістика. Цікавиться історією регіону та суспільним життям європейців у XX столітті. У вільний час подорожує.

(інформація: Sebastian Zielonka)