До літньої жінки зателефонувала жінка, яка представилася лікаркою. Вона повідомила, що члени її родини захворіли на еболу й перебувають у тяжкому стані.

Щоб зробити цю історію правдоподібнішою, на тлі розмови було чути крики жінки, яка вигукувала: «Мамо, рятуй нас!». Ситуація мала викликати страх і спонукати літню жінку негайно діяти.

Шахраї часто використовують сильні емоції, щоб позбавити своїх жертв можливості спокійно оцінити ситуацію. Інформація про загрозу життю близьких може змусити людину діяти під впливом паніки, замість того щоб спочатку перевірити, чи правдиві повідомлення, які вона отримує.

Вона передала незнайомцю 50 тисяч злотих

Уявна лікарка наказала жінці підготувати готівку й передати її чоловікові, який мав прийти до її квартири.

Близько 16:00 на місце прийшов незнайомець. Літня жінка передала йому 50 тисяч злотих, повіривши в історію, яку їй розповіли.

Однак на цьому маніпуляція не закінчилася. Шахрайка весь час не дозволяла потерпілій завершити телефонну розмову. У такий спосіб вона мала унеможливити контакт жінки з родиною та самостійну перевірку того, чи правдива інформація про хворобу близьких.

Так діють шахраї. Вони використовують страх і тиск часу

Схема такого шахрайства ґрунтується на викликанні сильних емоцій, а потім на спонуканні жертви швидко передати гроші. Злочинці можуть видавати себе за лікарів, поліцейських, чиновників або інших осіб, чия роль має зробити представлену історію правдоподібною.

Тривожним сигналом є вимога негайно підготувати готівку, передати її незнайомій особі або продовжувати телефонну розмову без можливості зв’язатися з близькими.

Варто пам’ятати, що сам по собі переконливий спосіб говорити, знання імен членів родини чи емоційні звуки на тлі не є доказом того, що співрозмовник каже правду.

Як не стати жертвою шахрайства? Ці правила можуть уберегти заощадження

Якщо вам телефонують і повідомляють про раптову аварію, тяжку хворобу чи іншу загрозу, що стосується близьких, найважливіше — зберігати спокій і перевірити інформацію.

Передусім:

  • Перервіть розмову та зв’яжіться з родиною. Зателефонуйте на відомий вам номер телефону й перевірте, чи правдива розказана історія.
  • Не дійте під тиском. Шахраї можуть залякувати, плакати, кричати або переконувати, що кожна хвилина має значення.
  • Не передавайте готівку незнайомцям. Не виконуйте телефонних розпоряджень щодо передачі грошей особі, чию особу ви не можете підтвердити.
  • Не довіряйте лише словам співрозмовника. Особа, яка видає себе за лікаря чи іншого представника установи, не обов’язково є тією, за кого себе видає.
  • Поговоріть із близькими про загрозу. Варто встановити сімейні правила дій у надзвичайних ситуаціях, зокрема спосіб перевірки інформації про нібито аварію чи хворобу.

Якщо співрозмовник намагається контролювати перебіг розмови, забороняє контактувати з родиною або наполягає на негайній передачі грошей, це слід сприймати як серйозний попереджувальний сигнал.

Що робити, якщо ви підозрюєте шахрайство?

Якщо ви підозрюєте, що розмовляєте із шахраєм, не передавайте гроші та зв’яжіться з поліцією. Якщо готівку вже передано, потрібно якнайшвидше повідомити про це відповідні служби й передати всю доступну інформацію, зокрема опис особи, яка забрала гроші, та деталі телефонної розмови.

У разі безпосередньої загрози потрібно зателефонувати на номер екстреної допомоги 112.

Ця історія є важливим попередженням, особливо для людей похилого віку та їхніх родин. Достатньо миті страху, щоб ухвалити рішення, наслідки якого можуть бути дуже тяжкими. Тому варто нагадувати близьким одне правило: перш ніж передати гроші, перевірте, чи правдива історія, розказана телефоном.