Коли я вже давно пишу й кажу, що функціонування господарських товариств, які використовують державне майно, призводить до створення синекур і обмеження прозорості державних фінансів, мене називають «комунякою» та «зомівцем». Усе це для того, щоб відвернути увагу від суті проблеми.
До речі, додам, що хотів би, аби сучасних поліцейських навчали професії так само сумлінно, як колись міліціонерів. Політики багато зробили для того, щоб обмежити можливості розслідування справ про економічну злочинність, а водночас поставити поліцію в залежність від органів місцевого самоврядування.
Я висуваю це звинувачення не без причини. Я рішучий противник придбання або фінансування органами місцевого самоврядування будь-якого обладнання для поліції. Поліція є державною, і лише держава повинна забезпечувати її належне фінансування. Її діяльність не може бути скована почуттям «вдячності» до місцевих дарувальників. Поліція повинна мати змогу безперешкодно переслідувати всіх, хто порушує правопорядок.
Я сам був поліцейським, який займався економічною злочинністю, і знаю, наскільки складною є ця сфера. Будь-яке втручання на кшталт: «Ну знаєш, може, все-таки…» — саме й призводить до ситуації, з якою ми маємо справу сьогодні.
У скандалах, пов’язаних із товариствами, немає невинних. Жодна з політичних сторін не залишається без вини. Сферу державних фінансів повільно й методично деформували, про що я вже неодноразово писав.
Що насправді означає визначення «заборгована лікарня»? Як узагалі можна довести до боргів заклад первинної медичної допомоги? Які аргументи використали, щоб домогтися створення Національного фонду охорони здоров’я?
NFZ нагадує дракона з тисячею голів, який поглинає величезні кошти й позбавлений належного контролю. Щоб йому було легше перетравлювати державні гроші, йому дають «Alugastrin» у вигляді господарських товариств. За такого лікування можна проковтнути майже будь-які державні кошти.
Якщо хтось за одну годину заробляє більше, ніж пенсіонерка отримує за цілий рік, нехай спробує довести мені, що «комуняка» не має рації, критикуючи функціонування господарських товариств у державній системі охорони здоров’я чи органах місцевого самоврядування.
Невже те, що вийшло на світ Божий, досі є недостатньо значущим для польського парламенту? Очевидно, так. Усі сторони політичної сцени перекидаються цією «гарячою картоплиною», замість спільно визнати, що роками допускалися зловживання, господарська деструкція та розкол суспільства заради отримання матеріальних вигод.
Як можна вимагати чесності від творців законів, якщо вони самі раз у раз стають героями чергових фінансових скандалів, незалежно від політичних кольорів?
Я не люблю звертатися до релігійних оповідей, але одна з них пасувала б до цієї ситуації: конклав. Слід було б оточити парламент, доставляти депутатам лише хліб і воду та позбавити їх зручностей і привілеїв доти, доки законодавство не буде приведено у відповідність до стандартів демократичної держави.
Можливо, я зайшов надто далеко, але хіба наші обранці вже не перейшли всіх меж у зневажанні суспільства?
Тук-тук, панове депутати! Фашистські бойовики вже на вулицях польської держави. Що ви готуєте польському народу, щоб уникнути відповідальності за дії, спрямовані проти поляків?
З парламентської трибуни ви повідомляєте потенційним противникам про недоліки нашої обороноздатності. Розповідаєте, скільки у нас гвинтівок і — образно кажучи — списів. Невже ви справді робите все це з чистого патріотизму?
І тепер не видно справжньої волі до виправлення державних фінансів. Справа товариств стала черговою «булавою», якою політики б’ють одне одного. Йдеться передусім про підтримання суспільних поділів, а не про виправлення ситуації.
Що має статися з Польщею, щоб поляки зрозуміли, що ними користуються? Що має відбутися, щоб політики схаменулися?
Пам’ятайте, що громадянські війни ніколи насправді не закінчуються, а завдані ними рани ніколи повністю не загоюються.