Яке значення для Вас має програма SAFE? Чи це просто низьковідсоткова позика на придбання зброї?
Програма SAFE має для Польщі епохальне значення з кількох причин, і це зовсім не перебільшення.
По-перше, це дуже привабливе у фінансовому плані вливання коштів у Польщу. Щоправда, це позика під 3,3 відсотка річних, причому відсоткова ставка, звісно, змінна. Але нагадаю, що позика подібного масштабу (44 млрд євро), яку Mariusz Błaszczak, міністр оборони в уряді PiS, взяв на корейське озброєння, має відсоткову ставку… 5,5 відсотка.
Але в SAFE важлива не лише низька відсоткова ставка. Ключовим є спрямування цих коштів на розвиток польської оборонної промисловості. SAFE скористаються 12 тисяч польських компаній. Найбільше коштів отримає Huta Stalowa Wola. Але скористаються ними також багато нижньосілезьких підприємств. До кінця травня було підписано 29 угод на суму 120 млрд злотих.
Дуже великий контракт стосується Zakłady Jelcz у Laskowice. Йдеться про 5,5 млрд злотих, за які буде вироблено 2000 автомобілів двох типів: важких і легких.
Кошти SAFE надійдуть до 787 компаній у Нижній Сілезії. Це означає щонайменше кілька десятків тисяч робочих місць. Але на такі інвестиції потрібно дивитися ширше — виконання замовлень означає цілий ланцюг кооперантів, замовлень на будівельні та інфраструктурні послуги.
Які переваги це дасть у майбутньому?
Завдяки використанню коштів SAFE ми більшою мірою, ніж сьогодні, станемо виробниками озброєння. Зокрема й безпілотників, які нині відіграють ключову роль. Вироблятимуться боєприпаси, танки, бронетранспортери та транспортні машини. Для власних потреб і на експорт.
Дуже важливою перевагою SAFE є кошти на дослідження та розвиток, які надійдуть польським інженерам і вишам. Їх також отримають нижньосілезькі заклади вищої освіти. Цього дотепер дуже бракувало.
Усе разом має дати польському оборонному сектору та всій економіці, як кажуть, «потужного поштовху».
Як Ви відповісте критикам програми SAFE, які стверджують, що це непотрібна й дорога альтернатива закупівлям зброї у США? Такі голоси лунають зокрема. з боку PiS та Konfederacja.
Я знаю, що політика Prawa i Sprawiedliwości досі полягала в тому, що ми самі не виробляли техніку, а все купували за кордоном. Так було в Південній Кореї, так, звісно, було і у США. Ми знаємо, що американське оборонне лобі є потужним і часто дуже ефективним.
Але подання програми SAFE як такої, що суперечить стратегічній співпраці зі США, є і нечесним, і безглуздим. У межах 50 млрд злотих, які цього року призначені на оборону Польщі, близько 20 млрд, тобто майже половина, припадає на закупівлю американської техніки. Отже, маємо ситуацію, коли, як у прислів’ї, і вовки ситі, і вівці цілі.
Перейдемо до більш регіональних питань, хоча вони стосуються компанії глобального масштабу. Ви берете участь у переговорах із правлінням KGHM Polska Miedź S.A. — які питання порушуються під час цих зустрічей?
Так, я зустрічався з президентом KGHM Polska Miedź S.A., під час зустрічі порушив кілька важливих питань. Як, напевно, знають читачі, я давно й послідовно виступаю за підвищення безпеки праці шахтарів, особливо підземних. Ми також говорили про інше важливе питання: можливість викупу нерухомості мешканців, які проживають поблизу водосховища Żelazny Most, зокрема Tarnówka, а також ще п’яти населених пунктів.
Мешканці побоюються сусідства із Żelazny Most як у контексті здоров’я, так і можливої катастрофи, і хочуть переїхати в інше місце. KGHM Polska Miedź уже сьогодні пропонує певні кошти на викуп цієї нерухомості, але, схоже, їх недостатньо — саме про це я говорив із президентом Remigiusz Paszkiewicz, який пообіцяв, що найближчим часом правління розгляне це питання. Там намагатимуться розробити спеціальну програму викупу житла. Чекаю інформації у цій справі.
Які можливості Ви бачите для підвищення безпеки праці шахтарів KGHM?
Я активно виступав за зниження так званого «мідного податку», тобто спеціального податку на видобуток деяких корисних копалин. Завдяки значному зниженню цього збору, якого нещодавно вдалося досягти, частину заощаджених коштів, на мою думку, слід спрямувати саме на підвищення безпеки праці. Мета номер один — покращити вентиляцію в шахтних стовбурах. Також будівництво нових стовбурів скорочує відстань до вибою, а отже, покращує умови праці з погляду температури. Звісно, будівництво стовбурів потребує часу, але це також ключове питання.
Ви також тривалий час займаєтеся ситуацією на Zakłady Ceramiczne „Bolesławiec”, де триває конфлікт між правлінням і колективом. Яка нині ситуація на цьому важливому нижньосілезькому підприємстві?
На жаль, тут я не маю позитивних новин. Попри численні зустрічі — як із представниками правління, так і з профспілками та рядовими працівниками, у мене складається враження, що відносини між правлінням і колективом підприємства зовсім не покращуються.
Що не менш непокоїть, я також бачу, що фінансовий стан компанії не найкращий, тому наприкінці травня направив депутатський запит до Міністерства державних активів із проханням звернути увагу саме на відносини між працівниками та правлінням.
Міністерство державних активів здійснює нагляд за цією компанією, яка є власністю Державного казначейства. Сподіваюся, що запит дасть відчутні результати.
Для мене як людини лівих поглядів ставлення до працівників має величезне значення. Звісно, прибуток компанії дуже важливий, але робота має відбуватися з повагою до гідності працівників, із дотриманням належних відносин між роботодавцем і працівником, тобто між працівниками та правлінням.
Це саме той момент, коли будь-які відхилення від чинного законодавства мають бути негайно виправлені.
Тож сподіваюся, що мій запит мотивує Міністерство уважно розібратися в тому, що відбувається в компанії.
Ви є ініціатором створення Парламентської групи з питань соціально-енергетичної трансформації субрегіону Турова. Чим нині займається ця група?
Важливим аспектом роботи Парламентської групи з питань соціально-енергетичної трансформації субрегіону Турова є співпраця з органами місцевого самоврядування. Ми розмовляли з представниками місцевої влади Lubania і, передусім, Zgorzelca. Після зустрічі я попросив надіслати групі інвестиційні пропозиції, тобто перелік місць, де потенційно можна було б домагатися розміщення інвестицій, які створювали б нові та добре оплачувані робочі місця.
Ми поступово придивляємося до інвесторів. Я налаштований оптимістично, особливо в контексті коштів програми SAFE, про яку ми вже говорили.