Після нашої статті Що сталося на травневій сесії міської ради, або як добивають самоврядування в Bolesławiec слово взяв депутат ґміни Bolesławiec Tadeusz Łasica. Нижче наведено фрагмент його виступу. Більше — на його фан-сторінці.
«(...) коли я поширював демократію самоврядування, у місті тривав спектакль антидемократії. О так, там закон про ґмінне самоврядування не був прийнятий. Це межує з кабаре, коли виконавча влада, тобто президент, сідає поруч із головою ради, який потребує підтримки. Бідолаха, він не усвідомлює, хто є хто в цій системі. Мені було б байдуже до цього (...) якби не те, що в Bolesławiec раз у раз відбуваються сесійні спектаклі про необхідність об’єднання міста із сільською ґміною. Вони хочуть поглинути мене зі своїми правилами. Але якби ж йшлося лише про сидіння. Вони сидять цілих дві години з виразами обличчя, які мали слухачі Франка Доласа в югославському потязі. Тільки саґана бракує. Або ж шезлонга для слухачів.
Це не порушує закону, але вже те, що вигадали, щоб відправити мешканця, є порушенням положень. (...) У статуті Bolesławiec не помітили, що депутати запровадили вимоги, які виходять за межі закону, згідно з яким особа, що хоче виступити щодо звіту про стан ґміни, має подати лише список із відповідною кількістю підписів на підтримку, без жодних додаткових даних. Але не в повітовому місті. В оголошенні про необхідність цього спритно вказали кількість, але не зазначили цих екстра-болеславецьких умов. І через їхню відсутність голова не надав мешканцеві слова. Критика болить, болить. І коли я думаю, що цей самоврядний клас мав би мною керувати, у мене ніж сам відкривається в кишені.(...).»