Пан Józef готується до матури аналоговим способом — без комп’ютера, смартфона та інтернету. Він навчається за підручниками й посібниками, а для навчання слухає записи на магнітофонних касетах. Він знає, що це нестандартний підхід, але для нього він має сенс: допомагає зосередитися на тому, що справді важливе. Учителі з Каліша, зворушені його рішучістю, безкоштовно дають йому уроки.
Двічі йому не вдалося скласти матуру в Каліші. Цього разу він постане перед черговим іспитом — у Болеславці. Він сподівається, що в цьому місті зустріне доброзичливість і розуміння. Каже, що розраховує на поблажливіше ставлення, адже кожен, хто складає іспит із повною рішучістю, заслуговує на шанс.
Пан Józef народився 1939 року неподалік Турека. Під час війни разом із матір’ю потрапив до табору для військовополонених. У сталінські часи закінчив професійне училище за спеціальністю «механічна обробка». Працював на Fabryka Dywanów у Коварах, а пізніше протягом 20 років був водієм автобусів у Єленій-Гурі, а також пожежником у Коварах.
Протягом багатьох років він також мав одну мрію: хотів стати інспектором дорожньої поліції. Однак на заваді стояла одна річ — відсутність складеної матури. Тому, незважаючи на плин років, він повертається до цієї мети. На іспиті 87-річний чоловік матиме подовжений час. Він складатиме його разом із групою випускників із дисфункціями. Завдяки довідці від лікаря про проблеми із зором він отримає більше часу на написання роботи та можливість користуватися більшим шрифтом. Складатиме іспит у меншій аудиторії, у меншій групі.
Бажаємо пану Józef успіхів, щоб місто кераміки стало для нього щасливим вибором.