На муніципальному кладовищі в Bolesławiec є могила Еви. Надгробок профінансували працівники Zakłady Ceramiczne Bolesławiec (ZCB) із приватних внесків. Ева мала інтелект дитини і ставала складною, коли захворіла. Її колеги з живописного цеху не залишили її напризволяще. Вони дбали про неї до самого кінця.

— Це було так, ніби я дивилася, як хтось тоне, і мала вибір: пасивно спостерігати, бо стрибок у воду був для мене небезпечним, або стрибнути на допомогу. Я стрибнула. І зазнала через це серйозних наслідків, — розповідає Agata Rusiecka, звільнена дисциплінарно з ZCB президентом Arkadiusz Grzesiowski.

Президент використав те, що зробила Agata, щоб позбавити її роботи в Zakłady. На запитання, чому він так вчинив, він мовчить.

Історія Еви

Ева пропрацювала в ZCB до звільнення 40 років. Жінки, які розповідають про Еву, були з нею дуже близькі, хоча їхня колега не була легкою людиною. Через хворобу Ева була недовірливою, не приймала допомогу безпосередньо й мала в собі гордість та потребу в самостійності, яку реалізовувала так, як уміла. Були й дивні прояви: розмови із самою собою, раптові вибухи сміху, дивна жестикуляція. Тоді жінки зрозуміли, що Ева хвора. Раніше вони просто вважали її життєво безпорадною, але дуже доброю людиною.

— Усі вже понад двадцять років знали, що Ева хвора і що робота в Zakłady — це її єдине середовище, де вона може розраховувати на підтримку, — розповідає Jola. — І практично всі допомагали їй по-різному. В останні роки вона дуже схудла. Ми думали, що це просто наслідок її безпорадності, що вона не має грошей на їжу і тому сильно худне. Ми об’єдналися й купували їй обіди, щоб вона хоча б мала одну гарячу страву. Вона проходила періодичні обстеження, і під час останнього рентгену легень виявилося, що це рак, — розповідає Jola.

Колеги кажуть, що Ева не давала собі ради з повсякденним життям. Вони бачили, наскільки вона безпорадна і як старається, та всіма силами її підтримували. На жаль, Ева не вміла розпоряджатися заробленими грошима, хоча мала високу зарплату. Як підозрювали її колеги, вона також могла кілька разів стати жертвою шахраїв. Іноді вони позичали їй гроші, які вона повертала до останнього гроша. Попри позики, вона не вміла дбати про себе. У неї була й залежність. Вона багато курила. Через це хтось іноді неправильно її оцінював.

— Я позичила їй гроші, але пішла у відпустку, — розповідає Jola. — Коли Ева зустріла мене на вулиці, вона повернула всю суму. Сказала, що відклала гроші на борг і тримала їх, щоб мені повернути. Вона пам’ятала, що має віддати кожному, хто їй позичив. Згодом її стан, однак, погіршився. У неї виникли проблеми з гігієною. Вона приймала душ у Zakłady, але, мабуть, не мала можливості прати речі. Позичала гроші й попереджала, що не поверне їх швидко, бо, нібито, хтось оформив на неї кредит і їй заблокували рахунок. У соціальній квартирі, де вона жила, було бідно. Вона не кожного туди впускала, дбала про своє приватне життя. — Увесь цей час ми допомагали, чим могли. І скажу, що до сьогодні люди опікуються Евoю. Коли на День усіх святих я принесла їй вінок, там уже лежав один. До речі, на пам’ятник ми теж склалися приватно, — додає Jola.

Колеги хотіли організувати для Еви професійну психіатричну допомогу, але Ева, попри їхню підтримку й доброзичливість, не погодилася на лікування. Вона панічно боялася психіатричної лікарні. Не хотіла про неї й чути. І цей страх втягнув її в серйозні проблеми.

Документ, який Ева не хотіла підписувати

Еву звільнили з роботи дисциплінарно у 2023 році (тоді в ZCB керував президент Sebastian Fijałkowski, висуванець «Права і справедливості»). Жінки з профспілок хотіли допомогти Еві. Це було нелегко. Жінка, яка 40 років пропрацювала в компанії, тяжко хворіла. Окрім прогресування раку, поглиблювалася психічна хвороба. Ева не приходила на роботу, але не йшла й до лікаря. Не тому, що не хотіла. Вона не розуміла, що відбувається навколо.

— Роботодавець звернувся до профспілок із повідомленням, що хоче звільнити Еву дисциплінарно, — пояснює Agata Rusiecka. — Ми мали три дні, щоб відповісти на цей лист. У відповіді ми послалися на рішення суду, щоб не звільняти її дисциплінарно, а зробити це у звичайному порядку. Ми боролися за її вихідну допомогу, щоб жінка не залишилася без жодних засобів до існування. Йшлося приблизно про 21 тисячу злотих пенсійної вихідної допомоги, яка реально могла допомогти їй вижити, — додає Rusiecka.

Щоб уникнути фінансових наслідків дисциплінарного звільнення, Ева мала підписати заяву на неоплачувану відпустку. Цей один підпис урятував би її становище. Однак Ева боялася підписувати заяву.

— Вона могла думати, що цей підпис призведе до того, що її заберуть до психлікарні, а цього вона нав’язливо боялася, — пояснює Jola. — Вона не усвідомлювала наслідків. Була як дитина. Що ми мали робити? Це моя провина, я повинна була підписати цю відпустку за Еву, але це зробила Agata. Хоча кожна з нас хотіла підробити підпис Еви. Не заради грошей. Не заради себе. Заради Еви. Зрештою компанія не зазнала збитків, бо вихідну допомогу все одно не виплатили. Коли я востаннє її зустріла, вона гарно виглядала, волосся було зачесане, таке довше, на ній був гарний светр. Я обійняла її й пообіцяла допомогти подати заяву до ZUS на пенсію. Через кілька днів її знайшли мертвою у її квартирі… — Jola замовкає, на очах у неї сльози.

Історія Agata

Справу про підроблений підпис керівництво ZCB передало до прокуратури. Жінку звинуватили в підробленні підпису в інтересах Еви та наражанні компанії на невигідне розпорядження майном. Agata засудили. Однак станом на 1 грудня 2025 року судимість уже була погашена.

Попри це президент Grzesikowski дисциплінарно звільнив Agata за те, що вона колись була засуджена.

— У моєму випадку президент стверджує, що дізнався 12 листопада 2025 року про те, що я була засуджена, хоча компанія мала цю інформацію ще з червня 2024 року, — каже Agata. — Тим часом 11 грудня 2025 року я отримала дисциплінарне звільнення. 8 січня 2026 року суд поновив мене на роботі на час судового провадження, — розповідає Agata.

Ми надіслали Arkadiusz Grzesiowski запит, чому він звільнив Agata, попри те, що в день звільнення її судимість була погашена, тобто формально вона була несудимою? Президент не відповів на це запитання. Але зауважив, що якщо ми маємо документи й посилаємося на вирок, то під час аналізу варто звернути увагу на заборонене діяння, описане у вироку.

— І ще мені створили проблеми з поверненням на цю роботу, — розповідає Agata. — Я прийшла на роботу, а майстер не допустив мене до роботи. Сказав чекати годину, поки прийде працівник відділу кадрів і підтвердить, що я можу почати працювати. Розумію, що керівництво не повідомило ні керівника підприємства, ні безпосереднього начальника, що я знову є працівницею. У бухгалтерії мені також сказали самостійно оформити приватне страхування, оскільки я не отримуватиму зарплати. Їм теж довелося сказати, що суд поновив мене на роботі. Коли я зателефонувала до відділу кадрів, мені сказали, що формально я є працівницею, але вживаються юридичні заходи, щоб не допустити мене до роботи, і вони ще очікують інформації від юристів, як це виглядатиме, — каже жінка.

Політики завжди хвалять людей, які виготовляють кераміку

Agata досі бореться за свою роботу, яку виконує понад 30 років. Ева, хвора, звільнена дисциплінарно після 40 років роботи, померла.

Ця історія не має простого поділу на винних і невинних. Формально — підпис підробили. Фактично — намагалися допомогти хворій жінці, яка не розуміла дійсності. Юридично — винесли вирок і відбулося звільнення. По-людськи — це були безпорадність, страх і лояльність. Однак найбільше вражає інше — у всій цій справі гроші були найменш важливими. Отже, найважливіше питання: чи можна карати за спробу врятувати людину, яка не була здатна врятувати себе сама?

Який політик не приїжджав би до ZCB під час численних кампаній — завжди йдеться про чудових людей, які створюють виняткову болеславецьку кераміку. Нещодавно Zakłady відвідав Michał Jaros, очільник нижньосілезьких структур KO. Так Jaros описав візит:

Zakłady Ceramiczne «Bolesławiec» — одна з найкращих речей, якими може похвалитися Нижня Сілезія. Це якість, ремесло й люди, які роками створюють бренд, відомий у всьому світі.

Саме про цих людей і була наведена вище історія.