Найбільші у світі аматорські перегони відбувалися щороку в травні. Із 1950 року — під назвою Велоперегони миру. Вони складалися з 14 етапів, що проходили через три країни: Польщу, Чехословаччину та НДР. Довжина маршруту перегонів становила майже дві тисячі кілометрів, і він багато разів пролягав через Нижню Сілезію, зокрема через Bolesławiec.
У пам’яті поляків назавжди залишаться IX Велоперегони миру (2–15 травня 1956 року), які виграв Stanisław Królak, а також XXIII Велоперегони миру (12–26 травня 1970 року), у яких індивідуально переміг Ryszard Szurkowski, а командно — польська збірна.
– Пам’ятаю, бо житловий кооператив поспіхом фарбував фасади будинків з боку вулиці (1000-lecia — ред.), і ми навіть мали годину вільного часу на роботі, поки проїжджали велосипедисти. Увесь завод ішов подивитися, — згадує один із глядачів Велоперегонів миру в Bolesławiec.
Велоперегони миру були подією з потужним пропагандистським забарвленням. У містах, через які проїжджав пелотон, встановлювали таблиці з картою перегонів і поточними результатами. Подібні, хоча й менші, конструкції розміщували на підприємствах. Уздовж маршруту руху велосипедистів встановлювали транспаранти з політичними гаслами та привітаннями рідними мовами учасників. Цікавим був спосіб висвітлення події — як на ті часи, сучасний. Телебачення залучало гелікоптери та репортерів на мотоциклах, які знімали велосипедистів.
– Пам’ятаю Велоперегони миру, коли пелотон проїжджав вулицею Karola Miarki на південь. Вони промчали швидко. Це були часи, коли, зокрема, Schur та Ampler ще були лідерами. Я була дитиною, — згадує мешканка Bolesławiec.
Символом перегонів був «голуб миру» Пікассо. Пікассо, член Французької комуністичної партії, намалював його на серветці у вроцлавському кафе Monopol, коли відвідував Польщу під час «Всесвітнього конгресу інтелектуалів на захист миру» у 1948 році.
– У 80-х вони також їхали через Bolesławiec, — згадує інша людина. — Ми стояли всім класом, та що там — усією школою! І кожен тримав на паличці вирізаних із картону білих голубів миру, — додає вона.
Велоперегони миру в Нижній Сілезії
У Нижній Сілезії вирізнялися такі велосипедисти, як Ryszard Szurkowski, Stanisław Szozda, а також представники регіону Jan Brzeźny, Jan Jankiewicz та Marian Jankowski. Szurkowski був, зокрема, дворазовим срібним призером Олімпійських ігор, медалістом чемпіонатів світу та чемпіоном Польщі. Szozda був дворазовим срібним призером Олімпійських ігор, п’ятиразовим медалістом чемпіонатів світу та переможцем Tour de Pologne. Marian Jankowski був піонером Нижньої Сілезії на перших Велоперегонах миру 1948 року та в Tour de Pologne.
Велоперегони миру були суспільним феноменом, що популяризував велоспорт. Діти хотіли мати власний велосипед і мчати на ньому, як Królak, Magiera, Szozda чи Szurkowski. Саме з того періоду ми знаємо кумедний вислів, який називає велосипедистів «чудовими дітьми двох педалей». Ця спортивна подія об’єднувала людей, які згадують, що слабших велосипедистів вітали так само, як і найкращих. Коли під час одного з етапів у швейцарця Visenti зламалася педаль і він їхав далі, крутячи її однією ногою, на фініші люди підштовхували його вгору.
– Був етап, що завершувався на стадіоні (у Bolesławiec — ред.). Ми, пластуни, обслуговували велосипедистів. Військова ковдра та напій. Мені пощастило обслуговувати останнього учасника — через 20 хвилин після пелотону, — описує давню подію користувач інтернету.
Після 1990 року та розпаду «соцтабору» Велоперегони миру втратили значення. Перегони тривали до 2006 року завдяки, зокрема, зусиллям Ryszard Szurkowski, але, хоча маршрут і далі проходив через три країни, вони вже ніколи не здобули колишньої популярності.
Фотографії з Bolesławiec під час Велоперегонів миру зробив Władysław Haniszewski, а надав їх нам його син Tomasz Haniszewski.