Цей звичай походить від давніх кельтських святкувань Самайну — свята завершення літа й початку зими. Кельти вірили, що в ніч із 31 жовтня на 1 листопада межа між світом живих і мертвих стирається, а духи можуть повертатися на землю. У пізніші століття ця традиція проникла до християнської культури й поєдналася з передоднем Дня всіх святих — звідси назва All Hallows’ Eve, тобто Halloween.
Для одних сьогодні це просто розвага, нагода перевдягнутися та зустрітися з друзями. Для інших — чужа традиція, яка затьмарює задумливий характер 1 листопада, тобто урочистості Дня всіх святих. У Польщі цей день протягом століть присвячений роздумам, спогадам про померлих близьких і відвідуванню їхніх могил.
Контраст між цими двома днями помітний: з одного боку — барвисті гарбузи й радість, з іншого — тиша, лампадки та роздуми про минущість. Однак, можливо, обидва ці свята — кожне по-своєму — нагадують нам про одне й те саме: життя крихке, і варто прожити його сповна.
А як ви оцінюєте звичаї Гелловіну, які з’явилися в Польщі?