Wiesław Surówka — лицар за покликанням, але також чудовий конезаводчик. Коні сілезької породи, яких розводить пан Wiesław, продаються. Красиві, дружні, доглянуті й особливі. Вирощені з любов’ю та повагою.
— Продаю вже вагітних кобил, — пояснює Wiesław Surówka. — Їх стало забагато, і я хотів би поділитися своїм доробком. Якщо хтось зацікавлений, звісно, за умови належної поваги до цих коней, прошу зв’язатися зі мною. У мене лише коні сілезької породи, з повним родоводом. Лише в одного, здається, немає повного родоводу, оскільки моє розведення почалося з кобили, яка не мала документів, хоча була «чистокровною сілезькою». Я знаю, що рішення придбати вагітну кобилу складніше. Це пропозиція для того, хто вже трохи знається на конях. Бо коли в березні або квітні наступного року народяться лошата, доведеться перебудувати своє життя на інший лад, — додає конезаводчик.
Чудовий заводчик. Заклинач коней
Wiesław Surówka має чудову репутацію як заводчик.
— Wiesław із Grodziec — людина з великим досвідом роботи з дуже складними кіньми, — розповідає його знайомий Remigiusz Jędrej. — Свої знання про тварин Wiesław здобув завдяки багаторічній роботі зі складними кіньми, а коней у його родині розводять поколіннями. Немає коня, з яким він не впорався б. Людей із таким великим досвідом стає дедалі менше. Тих, хто любить свою справу й не вимірює все прибутком. Рекомендую чудові місцевості навколо замку Grodziec — чи на кінській спині, чи в бричці, адже у Wiesław кожен знайде щось для себе, — додає друг.
Коні, підтверджує Wiesław Surówka, завжди були в його господарстві. У часи його молодості вони важко працювали разом із людьми.
— Моє завдання в неділю полягало лише в тому, щоб вивести коня на пасовище, тож перед цим я ще встигав проїхатися верхи без сідла околицями, — згадує дитячі роки Wiesław. — Сусіди тоді скаржилися батькові на мене, що кінь замість відпочивати в неділю теж неодмінно ще катався, — додає.
Першу кобилу Wiesław купив за позичені у брата гроші й так боявся зізнатися, що став власником коня, що пів року тримав її у сусіда, аби вдома не отримати прочухана.
— Пізніше, коли я почав їздити на своїй кобилі, то познайомився з відомим конезаводчиком, паном Janem Barskim із Zbylutowa, — розповідає Wiesław. — Я почав їздити до нього з кобилою, бо в нього там був жеребець із Książа. Після кількох візитів він сказав мені підготувати жеребця до тренувальних змагань у Książу. Я не знався на цьому й боявся, що не впораюся, але пан Jan сказав: «Я бачу, що ти маєш хист до коней». Так я почав із ним співпрацювати й кілька років готував жеребців до виставок, після яких вони отримували ліцензії на парування. Так усе й почалося, — розповідає заводчик.
Чорний Wiesław із Grodziec
Чорний Wiesław із Grodziec — саме таке ім’я він узяв у заснованому ним Лицарському братстві — має повні обладунки, 13-кілограмову кольчугу та два мечі, якими спритно б’ється на показах і під час історичних пікніків. Він також історик-аматор і великий шанувальник палацу та замку в Grodziec. Обидва комплекси знає як власну кишеню. Він виріс у затінку замку в Grodziec, що височіє на пагорбі над околицею. Працював у ньому, а в палацових стайнях у 1980-х роках влаштовував дискотеки на сто осіб.
Зв’яжіться з нами
Wiesław Surówka — телефон 506 341 566