У неділю на польському столі бульйон для багатьох є обов’язковою стравою. Але цією простою та корисною юшкою тисячі років тому ласували шумери у стародавній Месопотамії, у басейні Тигру та Євфрату. Сьогодні це територія, що простягається від північної Сирії до Перської затоки та від Ірану до Аравії.
Крім того, Кулінарний атлас світу склав рейтинг страв, трохи молодших за бульйон. Вони також пережили століття змін, міграцій і воєн, щоб і надалі панувати на наших столах.
На першому місці опинилася квашена капуста, відома стародавнім римлянам уже в I столітті н. е. Високо в рейтингу також знаходиться суп самураїв із VII століття н. е., тобто японський суп місо. Рибний бульйон із соєвою пастою та численними додатками.
З Індії походить коржик доса, відомий із VIII століття, — смачний хрусткий млинець із ферментованої рисово-сочевичної маси.
У рейтингу є український борщ (IX століття н. е.), який спочатку варили з лободи, аж поки для смаку та червоного кольору, з яким асоціюється цей суп, до нього не додали буряк.
Угорський гуляш пам’ятає X століття. Ця поживна страва, яку готують в одному горщику, містить м’ясо, цибулю та паприку й дуже популярна в Польщі.
А як щодо вареників? Страви, яку зазвичай асоціюють із польською кухнею? Хоча ми часто приписуємо собі її походження, варто зазначити, що первинний рецепт виник не на польських землях. Деякі джерела вказують на XVII століття як період популяризації вареників у Польщі, інші ж відсувають цю дату до XIII століття.
Цікаво, що вареники в різноманітних варіантах існують у багатьох кухнях світу — від української та російської, через італійську й німецьку, аж до китайської. Вважається, що саме Далекий Схід є місцем, де почали ліпити перші вареники.
Відповідно до гіпотези, рецепт цієї страви потрапив до Польщі з Києва завдяки єпископу Jack Odrowąż. Незалежно від історичних складнощів, вареники — і з капустою та грибами, сиром, м’ясом, і в літньому варіанті з ягодами та сметаною — назавжди увійшли до кулінарного ландшафту Польщі.