Постійні ретроспекції — це ознака старості чи допитливості? А може, час притягнути владу до відповідальності за обіцянки змін? Безсумнівні зміни є, але чи на краще? Мені так не здається. Критика чи оцінка особи в моїй ситуації, з огляду на нинішню пропаганду, не звучить переконливо. «Хитруни», тобто політичні спін-доктори на службі політиків, подбали про те, щоб людей із минулого періоду — до 1989 року — сприймали радше як суспільних ворогів, ніж як авторитетів.
Не знаю, до кого дійде цей аналіз чи оцінка певного періоду функціонування Польської держави, але спробую. Я звичайна людина так званого поважного віку. Нині я поводжуся так само, як поводився до 1989 року, зрештою, як і більшість подібних до мене. Частина вдає, що їх не було, через страх осуду сучасниками, частина взагалі не висовується й засуджує своїх ровесників, щоб загубитися в натовпі. Мені немає за що вибачатися чи дякувати — просто мені довелося жити в підлі часи, і нинішні я також до них зараховую.
Безгрішні «нові» в новій владі також походять із того періоду, вони не взялися з космосу; хіба що їх готували до приходу до влади спецслужби інших країн і за їхні гроші.
Ми знаємо такі практики, як, наприклад, у Леніна чи Piłsudski… Замість поступово пристосовувати національну економіку до нових реалій і привчати людей до свободи та нових умов, певні соціальні групи одразу загнали в злидні, інші посварили між собою, а НАЦІОНАЛЬНЕ МАЙНО…? Просто зникло.
На території Польщі оселилися компанії з усього світу. Промисловість у нас є, але не наша, фермери виробляють, але не для наших переробників. Що з наклейкою, що щось вироблено в Польщі? Яка різниця, що воно походить із Польщі? Це лише на території Польщі, але це не польське. Компанії належать власникам з інших країн — від свиноферм до переробних підприємств чи заводів зі складання автомобілів.
Депутат Jaki гримить, що «польська економіка розвивається як друга в Європі». Польська економіка? У Польщі є економіка, але не польська економіка.
Далі лихварські банки унеможливлюють розвиток польських підприємців — як у частині розвитку, так і започаткування діяльності. Молодих людей після відкриття будь-якої компанії одразу атакують захмарними платежами: усе відразу дорожче, ніж для фізичних осіб, жодних пільг чи перехідних періодів. Негайно починаються перевірки.
То за це ми сплачуємо податки? Навіщо нам спеціальні служби, такі як ABW? Де вони були, коли знищували польське національне майно? Де були служби, коли виникали всілякі фінансові піраміди чи парабанки? Де було ABW, коли починалися франкові кредити? Це була афера століття! Де були служби, коли формувалися клани? Де були й є служби під час корисливих законодавчих змін? Де ABW під час руйнівних процесів у повітовій Польщі? Де дороги, велосипедні доріжки чи велосипедно-пішохідні доріжки?
Політики, куди зрештою йдуть гроші на охорону здоров’я, оборону чи безпеку звичайної людини? Чи потрапляють вони туди, куди повинні? Просте додаткове вливання грошей не має сенсу щодо згаданих завдань без контролю того, до кого насправді вони потрапляють.
Закликаю суспільство підтримати нашу ініціативу щодо внесення до роботи Сейму РП законопроєктів про Публічну брехню та Відповідальність посадовців.
Відсутність цих норм довела Польщу до межі громадянської війни. Рівень ненависті настільки величезний, що це вже не просто залякування — це реальність. Чинні норми дисциплінують лише звичайних громадян, тоді як політиків і депутатів — уже ні.