Суперечка стосується колишнього сільськогосподарського кооперативу, територію з будівлями якого, поділивши її на ділянки, викупили кілька осіб, зокрема підприємець Arkadiusz Kołodziej. Його компанії належать майданчик і три господарські будівлі навколо нього. Четверта споруда — окрема двоповерхова житлова будівля з кількома квартирами. Поруч із нею також є прибудова — компанія пані Данутy, яка ініціювала суперечку з підприємцем щодо під’їзду до житлового будинку.
Після 10-хвилинної прогулянки навколо нерухомості в Raciborowice Górne № 54 можна переконатися, що до житлового будинку можна дістатися пішки й доїхати двома громадськими дорогами, оминаючи майданчик компанії: асфальтованою муніципальною дорогою та укріпленою ґрунтовою приватною дорогою із сервітутом, яка сполучається з муніципальною дорогою. Це видно на фотографії.
Суддя районного суду Ilona Kata оглянула нерухомість відповідно до вимог положень Цивільного процесуального кодексу. І наказала на час розгляду справи прокласти через майданчик компанії третю дорогу для під’їзду та проходу до приміщень співвласників.
Справа триває з травня 2021 року. Понад два роки суд допитує свідків, збирає докази, шукає судових експертів у галузі геодезії та будівництва доріг, щоб вони оцінили можливості оптимального доступу до житлового будинку з громадської дороги. Тепер суд очікує на висновки експертів. Орієнтовний термін їх підготовки — лютий 2024 року.
За цей час підприємець проклав дорогу через свою компанію відповідно до наказу. Він установив ворота, що відчиняються дистанційно. Пульти він роздав мешканцям квартир, щоб вони могли вільно проїжджати через його майданчик, а він міг обмежити доступ сторонніх осіб на територію своєї компанії. Крім того, він сплачує штрафи, накладені судом, бо пані Данuta скаржиться, що попри це має ускладнений під’їзд до приміщення. Сума штрафів, які має сплатити підприємець, уже перевищує 40 тисяч злотих.
Логіка Данuta: обіцяли, що під’їзд буде таким, як раніше
Пані Данuta вважає себе потерпілою в цій справі. Колись вона мала дуже добрі стосунки з Arkadiusz Kołodziej і могла паркувати автомобіль на великому майданчику разом з іншими мешканцями будинку. Вільний під’їзд через майданчик мешканці мали до 2020 року.
Після того як Arkadiusz Kołodziej купив майданчик, можливість зручно паркуватися зникла, бо підприємець його закрив. Відтоді, щоб дістатися до квартир, мешканці користуються дорогою навколо компанії Kołodziej, але пані Данuta вважає її недостатньою. Вона пояснює, що ця дорога не має укріпленого покриття, частково належить іншій приватній компанії, а лише частково — муніципалітету. Вона також розповідає про контекст суперечки, у якому, з її точки зору, ключовими є усні домовленості, які вона нібито уклала з власниками нерухомості.
– Колись тут була психіатрична лікарня — відділення в Bolesławiec при Державному сільськогосподарському підприємстві, — розповідає пані Danuta історію цього місця. — Коли почалися перетворення, приблизно 1989 або 1990 року, відділення та господарство закрили. Утворився виробничий кооператив із місцезнаходженням у Warta Bolesławiecka, але вони не змогли конкурувати й усе продали. Ми викупили квартири у власність. Ми були працівниками та співвласниками кооперативу. Коли я запитала голову кооперативу про під’їзд до будинку, він сказав, що нічого не зміниться і як ми заїжджали під будинок, так і будемо заїжджати, — додає жінка.
Щоправда, з архітектурної точки зору головний вхід до будинку розташований з боку майданчика, але мешканці квартир вільно заходять до будинку також з іншого боку.
– Спочатку Arkadiusz Kołodziej орендував лише бокси у дворі, бо йому не було де зберігати банки, — Danuta розповідає про подальшу долю нерухомості після колишнього кооперативу. — Коли вирішили, що бокси та майданчик будуть продані компанії з Olszanica, і з’ясувалося, що компанії вони не потрібні, я повідомила Arkadiusz, що якщо йому ніде зберігати банки, то він може купити бокси. Я також нагадала йому, що нам гарантовано під’їзд з боку майданчика. Він пообіцяв, що все буде так, як було. Я не знала, що вони перекриють нам цей під’їзд, — пояснює жінка.
Жінка також розповідає, як дізналася про зміну планів і закриття майданчика.
– Прийшов сусід із паперами й сказав, що з боку асфальтованої муніципальної дороги можна знести мур, викорчувати кущі та зробити паркінг, — розповідає жінка. — Я сказала йому, що проблеми немає. Лише попросила дати мені час, бо мала пересадити рододендрони та прибрати кущі. Тоді я зателефонувала до староства й запитала, які правила будівництва паркінгу, якщо я веду господарську діяльність. Мені відповіли, що потрібно дотриматися відстані сім метрів від вікна. Я все підрахувала — зробити тут паркінг неможливо, бо замало місця. Додатково є перепад рівнів, адже тут також розташований каналізаційний колодязь, і я не знаю, як це виглядало б, якби рівні під паркінг вирівняли, — пояснює пані Danuta.
Вона додає, що мур, який довелося б знести, щоб отримати доступ до асфальтованої муніципальної дороги, є пам’яткою, і реставратор не погодив його демонтаж. Жінка каже, що має таке рішення реставратора, але не показує його, і, попри обіцянку надіслати документ електронною поштою до редакції, ми його не отримали. З інформації від адвоката, який представляє Arkadiusz Kołodziej, відомо, що Воєводський реставратор пам’яток визнав: мур може бути частково розібраний, якщо експерт дійде висновку, що ділянку співвласників можна з’єднати з дорогою.
Ми запитуємо пані Danuta, як вона уявляє завершення суперечки. Вона відповідає, що сподівається: суд своїм вироком поверне мешканцям вільний під’їзд до фасаду будинку, тобто через майданчик компанії Arkadiusz Kołodziej.
Абсурд для підприємця: є дві інші дороги, навіщо третя через майданчик?
Arkadiusz Kołodziej і його дружина Anna підтверджують, що до 2001 року існував під’їзд до будинку співвласників з боку майданчика, але тоді вони ще не розвинули компанію. Тепер на майданчику стоять піддони, їздить навантажувач, а також заїжджають вантажівки для розвантаження товару.
– Ворота тут були завжди. Ми мусили закрити в’їзд на територію компанії, бо тут зберігаємо товар, — говорить Anna, пояснюючи, чому ворота на майданчик зачиняють. — Траплялися крадіжки. Кожен мешканець будинку отримав пульт від воріт і може визначеною дорогою під’їхати до будинку. Але мешканці все одно користуються дорогою, яка оминає нашу компанію, бо для них це зручніше, — додає пані Anna.
Майданчик компанії перестав бути подвір’ям житлового будинку, коли його купив Arkadiusz Kołodziej. Більше того, ніколи не існувало дороги через майданчик до цього будинку. Тому підприємець, змушений судом забезпечити «дорогу для під’їзду та проходу», мусив вирізати на майданчику смугу вздовж двох господарських приміщень, щоб мінімізувати небезпеку для людей, які пересуваються майданчиком.
– Я не уявляю, щоб суд і далі наполягав на чомусь подібному та продовжував так ускладнювати життя підприємцю, — говорить Anna. — У нас двоє дітей, і компанія є єдиним джерелом доходу. Від моменту винесення судом ухвали про забезпечення проходу та проїзду територією підприємства наша компанія зазнає збитків. Наприклад, через виклики поліції у зв’язку з в’їздом вантажівки на територію компанії. Від одного з постачальників ми отримали лист про відмову від поставок, оскільки його викликали поліцією у своєму районі для дачі показань
бо наша сусідка подала заяву. Мені важко все це уявити. Наша територія безпосередньо межує з муніципальною дорогою, і тут є лише конфлікт щодо демонтажу частини огорожі, щоб заїжджати безпосередньо до будинку. Ми нікому не шкодимо, працюємо, як усі. Кожна будівля має власний незалежний в’їзд і виїзд. Проблема з однією будівлею, бо одна пані заблокувала всі роботи. Чоловік навіть купив екскаватор, хотів сам, власним коштом, розібрати частину огорожі та вирівняти територію, щоб там стояли сміттєві контейнери й не було проблем. Однак пані Danuta викликала на нас поліцію, бо вигадала, що огорожа — це історичний мур, — додає дружина підприємця.
Мешканці спільноти дивуються, що справа триває так довго.
– Тут мало б бути так: усі приносимо документи, маємо по чотири метри території біля будинку, а решта належить йому (Arkadiusz Kołodziej — прим. ред.), і крапка. А не так, що справа три роки тягнеться в суді. А люди втрачають здоров’я та гроші, — говорить один із мешканців.