Школа — це не лише вивчення польської мови, математики чи географії, школа — це щось більше. У школі ми також вчимося толерантності, розуміння, поваги до себе й оточення. Заводимо дружбу, разом проводимо час. У кожній школі є учениці й учні, які носять із собою невидимі рюкзаки. Це друзі з класу з інвалідністю.

У кількох реченнях я розповім про дітей, хворих на цукровий діабет 1-го типу. Хвороба, яку в них раптово діагностували, залишиться з ними на все життя. Цукровий діабет 1-го типу не виникає через неправильне харчування, нестачу руху чи надмірне вживання солодощів. Навіть науковці, які займаються питаннями діабетології, не можуть однозначно визначити, звідки береться цукровий діабет 1-го типу.

Чи учень або учениця, хворі на цукровий діабет 1-го типу, є іншими, чимось відрізняються від здорових однолітків? Візуально вони нічим не відрізняються, доки рівень цукру в крові не починає різко змінюватися. У таких ситуаціях учень із цукровим діабетом 1-го типу починає реагувати. Якщо рівень цукру в крові надто низький, він мусить швидко з’їсти або випити щось солодке; відсутність реакції загрожує небезпечною гіпоглікемією та втратою свідомості. Натомість за високого рівня глюкози в крові він має отримати коригувальну дозу інсуліну ззовні за допомогою інсулінової помпи або шприц-ручки під назвою PEN. Людина з діабетом 1-го типу перед кожним прийомом їжі мусить виміряти рівень цукру, щоб перевірити його показник, після чого вирішує, чи може їсти, чи результат надто високий і потрібно ще зачекати. Якщо показник дозволяє, наприклад, поснідати, вона підбирає дозу інсуліну відповідно до поживної цінності приготовленої їжі.

Здорова дитина їсть що хоче й тоді, коли має бажання. Підшлункова залоза самостійно виділить відповідну кількість інсуліну. Адже в здорової людини все відбувається автоматично, само собою. Фізичне навантаження природним чином знижує рівень цукру в крові, тому перед уроком фізкультури людина з діабетом 1-го типу вимірює рівень цукру і, якщо він надто низький, підвищує його солодким напоєм або перекусом. Це лише мінімальний нарис того, що додатково обтяжує учня, хворого на цукровий діабет 1-го типу, у школі та поза школою, адже діабет неможливо вимкнути на кілька годин і безтурботно жити.

Тож варто пам’ятати: так само як не кожному по кишені новий рюкзак, взуття чи пенал, так само немає жодних підстав насміхатися з такого слабшого чи хворого учня або уникати його. Людина з діабетом 1-го типу не винна в тому, що хворіє; варто поцікавитися її станом і за потреби допомогти — не висміювати та не ізолювати, що, на жаль, трапляється дуже часто.

На фото видно вміст додаткового рюкзака, про який учень із цукровим діабетом мусить завжди пам’ятати, а багато з цих речей має постійно носити із собою.

З нагоди нещодавнього початку нового навчального року бажаю всім учням чудових оцінок і радості від здобуття знань, доброзичливих друзів і приємних вражень у школі та поза нею.

Witold Fydrych
Голова правління Асоціації "SŁODKA JEDYNKA"
Діабетологічний просвітник
Клінічний дієтолог
Кавалер Ордена усмішки №1060