Під час Днів міста відбудеться ювілейний X Фестиваль південнослов’янської культури. Організаційно його поділено на дві частини. У п’ятницю відбудуться офіційні заходи: лекція студентів із гуртка сербістів Вроцлавського університету (9:30, зал кінотеатру Forum), а також відкриття виставки болгарського художника Ventzislava Piriankova «Sacrum w sferze namiętności» (Галерея Długa — кінотеатр Forum).
На суботу заплановано спільні співи, танці та частування. На площі Пілсудського навколо сцени виникне фестивальне поселення. Від 9:00 його заселятимуть господарі та господині, які з розпростертими обіймами прийматимуть усіх сусідів, охочих разом повеселитися. Музичні колективи прибудуть процесією, під поросятами розпалять вогнища, а на стіл винесуть піти, паленту, штруделі, паприкаші та мамалигу. Шість кухарських груп візьмуться варити паприковий суп. Можна буде вболівати за них під час приготування, а потім скуштувати миску супу. У змаганні візьмуть участь дві дорослі та чотири учнівські групи із Загальноосвітнього та професійного шкільного комплексу.
Фестиваль прикрасить виступ сербського колективу Lala, який представить танці з регіону Воєводини та Сербії. Колектив складається з молодих людей — старшокласників і студентів, які танцюють аматорськи та від щирого серця. Саме це є головним задумом організаторів. Колективи мають показувати живий фольклор і робити це з пристрасті та потреби веселитися. Так само, як численні групи з нашого регіону, які вже десять років виступають на фестивалі. На всіх його випусках, зокрема, були присутні «Jutrzenka», «Niespodzianka» з Tomaszowa Bolesławieckiego, капела Гербутів із Tomisławia та ZPiT «Bolesławiec». Під час цьогорічного фестивалю загалом виступлять 15 колективів і три гуртки сільських господинь.
Як виник фестиваль
Офіційно його заснували 2001 року з нагоди 55-ї річниці повернення поляків із Боснії (1946 року 18 тисяч людей приїхали на землю Bolesławiec із територій колишньої Югославії). Неофіційно — через потребу зібратися в одному місці, через потребу бути разом, вийти з домівок і ще раз почути, як річка несе їхню пісню околицями.
— На вулицях Widok і Ceramiczna люди виходили у двори й разом пили каву, винце, а іноді й горілочку, — згадує Elżbieta Tor, організаторка фестивалю. — Було чути співи, розмови, веселощі. Люди потребували зібратися разом. Думаю, вони хотіли показати, що є милими, теплими людьми, які вміють приготувати чудову піту й запросити на неї сусіда. У дитинстві ми з подругою сиділи біля річки та слухали пісні. Її мама приїхала з Боснії. Коли подруга чула якусь незнайому їй пісню, ми йшли в напрямку, звідки вона долинала, щоб краще пізнати слова й мелодію. Річка несла музикування, його чув увесь Bolesławiec.
Десять років тому троє людей започаткували фестиваль, який спочатку назвали балканським: Albin Kulesza — керівник колективу «Jutrzenka», Bolesław Marecki — уже покійний, відомий фотограф із Bolesławiec, та Franciszek Bachór, солтис села Dobra. Переселенці мали власну культуру і, передусім, колективи, які грали на весіллях і святах. Фестиваль створили саме для цієї культури, щоб представити її широкому загалу.
На прохання посольств колишньої Югославії назву фестивалю змінили з балканського на південнослов’янський. Післявоєнний досвід був настільки сильним, що слово «Балкани» викликало негативні асоціації у людей, які там жили. Головна ідея фестивалю — популяризація живої традиції та веселе проведення часу. Успіх полягає в тому, що в колективах, які виступають на фестивалі, є молоді люди, а його формат постійно розширюється й приваблює багатьох шанувальників домашньої боснійської кухні.
— Фестиваль триватиме, — каже Elżbieta Tor, — доки буде хтось, хто хоче приготувати, пригостити, разом випити кави. І доки буде хтось, хто заради цього прийде. Запрошуємо наших сусідів із Bolesławiec та околиць. Ми заспіваємо для вас так, що річка понесе пісню.
(інформація Grażyna Hanaf)