Вперше волонтери поїхали в Україну в межах проєкту, співфінансованого Національним інститутом польської культурної спадщини за кордоном POLONIKA. Проєкт «Історія, написана надгробними написами», у якому взяли участь тринадцять осіб, цього разу знову реалізовували в Сіняві поблизу Збаража, а вперше — на Янівському цвинтарі у Львові.

Координаторкою проєкту, вже традиційно, була Barbara Smoleńska, учителька та керівниця болеславецького осередку Towarzystwa Miłośników Lwowa i Kresów Południowo-Wschodnich. Метою проєкту, реалізованого 3–17 липня 2021 року, було впорядкування всього цвинтаря в Сіняві та частини Янівського цвинтаря у Львові. Побічною метою було налагодження дружби й будівництво мостів між польським та українським народами.

4 липня, у перший день реалізації проєкту, волонтери взяли участь у церемонії на Вулецьких пагорбах у Львові з нагоди 80-ї річниці вбивства львівських професорів нацистами.

У перший тиждень реалізації проєкту волонтери після навчання під керівництвом досвідченого координатора працювали на Янівському цвинтарі у Львові. Робота полягала в очищенні вибраної частини цвинтаря від гілок, сучків дерев і бур’янів. Barbara Smoleńska:

Поступово відкривалися надгробки, а задоволення волонтерів зростало. Обладнання для роботи та всю необхідну допомогу надало Towarzystwo Miłośników Dziedzictwa Kultury Polskiej „Zabytek” зі Львова.

У другій половині дня члени товариства, а особливо Zbigniew Pakosz, проводили волонтерів Львовом. Незвичайною атракцією стала зустріч у студії Радіо Львів, під час якої координаторка проєкту B. Smoleńska дала інтерв’ю.

Після тижня роботи волонтери, прямуючи до Збаража, відвідали сестер-непорочниць у Язловці, щоб передати зібрану допомогу у вигляді побутової хімії, одягу та іграшок для дітей.

У Сіняві поблизу Збаража на волонтерів чекала велика несподіванка. До спільної роботи на цвинтарі долучилися працівники комунального підприємства у Збаражі, працівники й учителі школи в Сіняві, староста гміни Сінява з працівниками, а також молодь із Сіняви та Збаража. Загалом на цвинтарі спільно працювали близько 50 осіб. Barbara Smoleńska:

Було дуже спекотно, але завдяки інтенсивній роботі такої великої кількості людей вдалося скосити траву й кущі та впорядкувати весь цвинтар. На шляху спільного волонтерства учасники проєкту позначили сліди польськості й збудували мости між народами.

І додає:

Спільну роботу волонтерів із Польщі та України помітила TV Tarnopol. В останній день роботи на цвинтарі в Сіняві журналістка цього телеканалу взяла інтерв’ю у волонтерів. Наступного дня на Telewizja Tarnopol вийшов репортаж, що популяризував спільну польсько-українську діяльність на цвинтарі.

Вечорами волонтери проводили час у товаристві жителів Збаража. В останній день перебування Міська бібліотека у Збаражі організувала зустріч, під час якої передали книги, зібрані жителями Кресів із Болеславця та Глогова. Це були переважно казки, книги про Збараж та його околиці, авторами яких є колишні жителі цих земель, а також так звана кресова література. (З ініціативою створення в бібліотеці Збаража відділу польської книги виступив голова Towarzystwa Kulturalno-Oświatowego „Zbaraż” разом із директором бібліотеки).

Голова болеславецького осередку Towarzystwa Miłośników Lwowa i Kresów Południowo-Wschodnich:

У результаті реалізації проєкту було показано красу цвинтарного мистецтва, зросла обізнаність щодо потреби дбати про культурні цінності та знання про польську культурну спадщину, тобто здобуток попередніх поколінь. Зросли емпатія й толерантність учасників проєкту, а також мотивація літніх людей до активного способу життя. Спільна робота сприяла частковому подоланню стереотипів і, відповідно, зближенню народів.

І наголошує:

Усі партнери проєкту посприяли високому рівню його реалізації, а репортажі TV Bolesławiec значною мірою сприяли популяризації результатів проєкту.

Наступного дня після повернення з України в костелі Найсвятішого Серця Господа Ісуса в Болеславці відбулася церемонія відкриття меморіальної таблиці на вшанування жертв Волині та Східної Малопольщі, організована болеславецьким осередком Towarzystwa Miłośników Lwowa i Kresów Południowo-Wschodnich. Після відкриття таблиці та меси в наміренні жертв відбулася зустріч за кавою й чаєм, у якій взяли участь усі запрошені гості.

Натомість 22 липня, тобто через чотири дні після повернення з України, шістнадцять членів товариства поїхали до Любачова, щоб взяти участь у Загальнопольській зустрічі середовищ Кресів. Група з Болеславця була найчисленнішою та найактивнішою.

Більше про діяльність жителів Кресів із Болеславця в Україні