– Понад 10 років волонтери з Bolesławiec виїжджають на території за східним кордоном Польщі, населені поляками, щоб захищати польську культурну спадщину, а конкретно — місця поховання поляків. Вони вже впорядковували кладовища в Україні, Молдові, Румунії, Казахстані та Литві — повідомляє Barbara Smoleńska, голова болеславецького відділення Towarzystwo Miłośników Lwowa i Kresów Południowo-Wschodnich.
Галерея (10)
Показати решту фотографій (7)
Вона додає: — Цього року вони знову поїдуть до Вільнюса, щоб продовжити впорядкування кладовища на Новій Россі. До роботи готуються 18 осіб: молодь із Zespół Szkół Mechanicznych і Zespół Szkół Budowlanych, а також члени болеславецького відділення Towarzystwo Miłośników Lwowa i Kresów Południowo-Wschodnich.
У період з 15 до 21 липня вони працюватимуть на кладовищі, вивчатимуть історію Віленщини та розвиватимуть психосоціальні навички, такі як побудова стосунків, розв’язання конфліктів і адаптація до різноманітних ситуацій.
На реалізацію проєкту Towarzystwo Miłośników Lwowa i Kresów Południowo-Wschodnich отримало 60 тисяч злотих дотації від Narodowego Instytutu Polskiego Dziedzictwa Kulturowego za Granicą Polonika. Партнерами проєкту є Społeczny Komitet Opieki nad Starą Rossą у Вільнюсі та Dom Kultury Polskiej у Вільнюсі.
Кладовище Расу у Вільнюсі засноване 1801 року. До його складу входять Стара Раса, Нова Раса та Військове кладовище з мавзолеєм «Мати і Серце Сина». У 1965 році кладовище Расу закрили для поховань, а 1969 року внесли до реєстру пам’яток. Нова Раса розташована на схід від Старої Раси; там поховані мешканці Вільнюса та солдати, які загинули в 1919–1920 роках. Могили солдатів утворюють частину, яку називають Польсько-литовським військовим кладовищем; там, зокрема, спочивають члени Віленської самооборони. Перші поховання на території Нової Раси відбувалися приблизно з 1847 року. Однак до початку XX століття кладовище не було впорядковане, його також не позначали на картах Вільнюса. Нова частина кладовища на 50 років молодша за стару. Вона менша, оскільки займає близько 4,6 га (загальна площа становить 10,8 га), надгробні пам’ятники менш пишні, а люди, які тут спочивають, — переважно звичайні мешканці колишнього Вільнюса.
Barbara Smoleńska: — Реалізація проєкту на кладовищі Расу матиме величезний освітній і виховний потенціал. Вона викличе позитивні емоції та сприятиме підвищенню компетентностей учасників проєкту. Також зростуть їхні знання про польську культурну спадщину, розташовану на Віленщині.
Перед виїздом уже відбулися 2 навчання. Перше провели мистецтвознавець, доктор Bartłomiej Gutowski і Aleksandra Dąbkowska, працівники Інституту Полоніка у Варшаві, які спеціально приїхали до Bolesławiec, щоб навчити волонтерів. Друге навчання провела сама B. Smoleńska.
Усі заходи в межах проєкту будуть спрямовані на активність волонтерів. Кожен день буде заповнений роботою на кладовищі, а також оглядом Вільнюса та його околиць. Програму відвідувань пов’яжуть, зокрема, з діяльністю товариства під назвою «Кресові покровителі болеславецьких вулиць». Керівниця організації: — Ми відвідаємо місця, пов’язані з Adam Mickiewicz, Juliusz Słowacki, Józef Piłsudski, Emilia Plater і Franciszek Żwirko.
Дорогою до Вільнюса 14 липня волонтери візьмуть участь в урочистому відкритті пам’ятника «Волинській різанині» в Domostawa, гміна Jarocin.
