Кілька десятків років тому вони познайомилися в Ансамблі пісні й танцю Mały Bolesławiec. Потім разом танцювали в ZPiT Bolesławiec. Тепер вони вже дорослі. У них є власне життя, власні справи. Працюють, навчаються, здобувають докторські ступені. Попри це народний танець і надалі дуже важливий для них.
— Два роки тому наша подруга виходила заміж. Ми хотіли зробити їй сюрприз і станцювати на її весіллі, — розповідає Anna Alicja Serkies, інструкторка з танців і вчителька MDK. — Вийшло фантастично. Друзі нареченої думали, що вона запросила на весілля професійний танцювальний колектив.
Танцюристи вирішили повернутися до колишнього захоплення. — Певний час тому хтось запропонував: а може, ми почнемо частіше тренуватися? — каже Anna. — Дехто танцює вже 20 років. Важко позбутися старих звичок, — усміхається.
Раз на тиждень вони тренуються в Молодіжному будинку культури в Bolesławiec. Marek Łętowski, керівник закладу, надав їм залу. Щотижневі тренування — це не лише чудова розвага, а й чудова нагода зустрітися з друзями, згадати давні часи.
Однак це не означає, що Anna Alicja Serkies не пов’язує з цією групою певних надій. — Я хотіла б, щоб вони виступали; щоб мали можливість продемонструвати свої вміння, — зазначає вона. — Вони просто чудові танцюристи. Шкода було б змарнувати це.
На запитання, чи уявляє вона життя без танцю, відповідає: — Ні. Це моє хобі, яке завжди буде зі мною. Я полюбила танець ще в дитинстві. Заняття були чудовими, вони дозволяли відгородитися від усього світу, знайти прихисток. Так залишається й донині.
(інформація ii)