Ми поговоримо про тривогу працівника, який не має можливості забезпечити собі повну безпеку на роботі. Про досвід страху людей похилого віку, які пережили воєнний і післявоєнний періоди. Про способи подолання тривоги в житті, а також про механізми тривоги.
Ми плутаємо реакцію на емоцію із самою емоцією. Тому замислюємося, як виразити тривогу так, щоб її приймали інші. Тепер ми вчимося приймати те, що кожен із нас переживає, і те, як ми це переживаємо. Ми боїмося, що нас можуть оцінювати за те, що через страх ми могли відреагувати так, що хтось із нас висміє. Також скажемо про те, що кожен із нас має певні ресурси, щоб дати собі раду у складній ситуації, і кожен може спробувати їх активувати.