Krzysztof Gwizdała: – Karol Stasik дорікнув політикам Platforma, що вони не слухали людей із регіонів і тому програли. Чи має він рацію?
Zofia Czernow: – Думаю, що це правда. Будь-яка влада повинна дуже уважно слухати й спостерігати, що відбувається навколо. Висловлювання болеславецького старости є правдивим. Під час виборів люди сказали нам: Platforma так зайнята собою, що ми хочемо інших людей, які займуться нами. Цей урок, який отримала Platforma, адже саме так треба назвати програні вибори, пішов їй на користь. Тепер мої зустрічі з людьми більш безпосередні, а стосунки ближчі. Завдяки цьому мені легше виконувати депутатський мандат.
Зростання підтримки Platforma і падіння підтримки .Nowoczesna — пані думає, що ця тенденція збережеться?
Опитування показали, що Platforma відновлює довіру, але це не означає, що тенденція є сталою. Треба підходити до цього зі смиренням. Те, що сталося з .Nowoczesna, може також статися з PO. Треба дбати про свою автентичність.
Цивільні партнерства й одностатеві союзи — яка ваша позиція?
Я відкрита до цієї дискусії. У попередній каденції я виступала за врегулювання цих питань. Ми вдаємо, що цього немає, хоча це проблема певної групи людей, яка очікує її вирішення.
Наскільки далеко ви пішли б у врегулюванні одностатевих союзів?
Я пішла б настільки далеко, наскільки наші депутати здатні це прийняти. Platforma була глибоко розділена в цьому питанні, особливо щодо усиновлення дітей одностатевими парами.
Яка ваша думка щодо ще одного спірного питання: конвенції про запобігання насильству щодо жінок і боротьбу з ним?
Я цілком за впровадження антинасильницької конвенції. Вдавати, що в Польщі немає насильства, головним чином щодо жінок, — це брехня. Навіть не личить казати, що насильства щодо жінок немає.
Дві справи, якими ви хотіли б зайнятися в нинішній каденції?
Я дуже хотіла б, щоб органи місцевого самоврядування стали справжніми господарями. Самоврядування не буде справжнім самоврядуванням, якщо ми перекладатимемо на нього різні питання без їхнього фінансування. У нас не вирішене питання догляду й підтримки літніх людей. Ми вдаємо, що поважаємо старших, бо за словом «повага» не стоїть жодних дій. Геріатричні лікарні не отримують фінансування, немає фінансування ліків для людей віком понад 75 років. Наразі ми вдаємо, що проблеми старшого покоління розв’язуються, а ці люди спотикаються об звичайні, прості проблеми.
Яка, на вашу думку, найдурніша справа, якою займається сейм?
Я не можу сказати, яка є найдурнішою. Можу сказати, що мене дратує. Є так багато справ, якими ми взагалі не займаємося, а ті, якими займаємося, є дріб’язковими. Я маю на увазі деякі релігійні питання, якими займається сейм. Не хочу нікого образити, але є багато справ, які не належать до компетенції сейму.
Дякую за розмову.