Сьогоднішня спільна сесія міської ради та ради гміни Болеславець, що відбувається напередодні 50-ї річниці повернення Болеславецької землі до Матері-Вітчизни, є нагодою ще раз віддати належну шану всім солдатам, які загинули під час її визволення.
Принесена ними суспільна жертва життя відкрила шлях широкій хвилі поселенців, які прибували на ці землі з різних куточків визволюваної Польщі.
Переважна більшість прибулого населення походила з повоєнної хвилі галицької еміграції, яка поверталася з югославських земель.
Серед них була також значна частина поселенців зі Сходу та найменша за чисельністю група з центральних районів Польщі.
Саме ці люди разом із примусовими робітниками, які залишилися на Болеславецькій землі, взялися за піонерську справу освоєння цих земель та їхнього економічного пожвавлення. Ця головна мета й рішучість у її досягненні стали найважливішим чинником інтеграції прибулого населення.
Це дало змогу стерти цивілізаційні та культурні відмінності, хоча останні й донині дбайливо культивуються.
Говорячи про цивілізаційний розвиток Болеславецької землі, слід зазначити, що цей процес відбувався неоднаковими темпами на всій її території. Освоєння та урбанізація сільських районів просувалися значно повільніше, ніж у містах, і охоплювали вужчий та бідніший спектр об’єктів технічної інфраструктури.
Слід підкреслити, що це не було пов’язано з меншою активністю та залученістю сільського населення, а випливало із загальних умов політики нашої держави. З часом це призводило до поглиблення диспропорцій в умовах життя міського та сільського населення.
ШАНОВНІ ПРИСУТНІ!
Швидший цивілізаційний розвиток на територіях нинішньої гміни Болеславець розпочався після 1973 року. Саме тоді сформувалися сучасні адміністративні межі нашої гміни.
Рішення про її створення дало змогу цілісно поглянути на проблеми та спробувати комплексно розв’язувати окремі питання, що непокоїли наших мешканців.
Саме в цей час ми розпочали повільний — через обмежені фінансові можливості, але систематичний — процес водопостачання сіл і створення місцевої мережі доріг належного стандарту.
Помітно також зріс темп розвитку одноквартирного будівництва, а разом із ним — турбота про естетичний вигляд територій біля будинків.
Однак лише 1990 рік приніс бажані якісні зміни у сфері можливостей місцевої влади впливати на економічний розвиток гміни.
Склалася нормальна ситуація, коли напрямки розвитку гміни визначають її статутні органи, а не довільні чиновницькі рішення, які не завжди повною мірою враховують місцеві потреби та умови.
Завдяки наданню гмінам статусу самостійних суб’єктів стало можливим активізувати інвестиційні процеси, які принципово вплинули на поліпшення умов життя наших мешканців.
Визначення належного співвідношення та щорічне спрямування значних коштів на інфраструктурні інвестиції в загальній структурі бюджетних видатків дали змогу систематично й помітно змінювати вигляд болеславецького села.
У переважній більшості солецтв нашої гміни традиційна сільська криниця перестала бути єдиним джерелом водопостачання господарств, а стала радше елементом сільського пейзажу та своєрідного місцевого колориту.
Ми створили широку мережу нових місцевих асфальтованих доріг, що з’єднують окремі солецтва нашої гміни. Ми також істотно, що помітно кожному, поліпшили технічний стан доріг у межах сільської забудови.
Ми вживали й надалі вживаємо дієвих заходів, спрямованих на підвищення безпеки дорожнього руху та естетичного вигляду транспортних шляхів; цьому, зокрема, слугували будівництво автобусних кишень і придбання та встановлення нових зупинкових павільйонів.
Особливою турботою ми намагаємося оточити шкільну молодь. Цій меті слугують масштабні інвестиційні та ремонтні роботи в наших сільських школах, покликані відчутно поліпшити умови навчання й соціально-побутові умови учнів. Результати цих заходів виразно відчуваються.
Розпочинаючи будівництво спортивних залів, систематично організовуючи масштабну оздоровчу кампанію та оснащуючи сільські медичні центри медичним і стоматологічним обладнанням, ми намагаємося створити належні умови для фізичного розвитку й охорони здоров’я молоді. Ми вживаємо цих заходів попри те, що гміна формально ще не перебрала ці питання для самостійного виконання.
На нашу думку, відтоді як ми перебрали обов’язки адміністратора, ми ефективно намагаємося зупинити процеси знецінення житлового фонду, а також модернізувати й розширити функціональність сільських культурних закладів, вигляду яких нам не слід соромитися.
Протягом останніх двох років ми розпочали широкомасштабну реалізацію в гміні інвестиційних завдань екологічного характеру. Протидія прогресуючим процесам деградації природного середовища людини також є одним із найважливіших заходів, прийнятих радою гміни до реалізації в поточній каденції. Цій меті слугуватиме продовження газифікації гміни та розпочата цього року довгострокова програма будівництва каналізаційних мереж і споруд для очищення стічних вод. Із такою ж рішучістю ми прагнутимемо докорінно впорядкувати поводження з твердими відходами.
ШАНОВНІ ПАНОВЕ РАДНІ! ШАНОВНІ ВЕТЕРАНИ! ШАНОВНІ ЗАПРОШЕНІ ГОСТІ!
Просторова структура міста й гміни Болеславець зумовлює те, що багато проблем наших спільнот — як у минулому, так особливо й тепер — ми змушені розв’язувати спільно. Це відбувається через існування природних зв’язків і взаємодоповнюваність наших органів місцевого самоврядування.
Прикладом цього можуть бути питання адміністрування водопровідно-каналізаційних споруд, громадського транспорту, а також нагальна потреба спільно вирішити проблему поводження з твердими відходами. Виразним символом наявних зв’язків між нашими спільнотами є також сьогоднішня спільна сесія обох рад.
Підбиваючи сьогодні загальний підсумок дій, що вплинули на сучасний вигляд як гміни, так і всієї Болеславецької землі, ми не можемо забувати про тих, хто п’ятдесят років тому повертав ці території Матері-Вітчизні й починав будувати на них підвалини нашої державності, а також про тих, завдяки кому протягом минулого півстоліття, нерідко докладаючи значних зусиль, ми досягли того, чого вже досягли.
Дозволю собі висловити переконання, що кров солдатів, пролита за цю землю, і піт перших поселенців не були марною жертвою.
Від нас, які повинні передавати наступним поколінням правду про цей історичний, піонерський період цих земель, залежатиме лише те, як довго пам’ять про їхню героїчну працю житиме в суспільстві.