До них, зокрема, належать Edward Juchniewicz, Józef Boguta, Piotr Mojsa, J. Żudziewicz, Machowienko, K.Żałobniak, F.Ratajczak та інші. Через кілька місяців до кола військових поселенців приєдналися молоді офіцери — Włodzimierz Kowalski та Henryk Wawrzynowicz, які залишалися на дійсній службі, зокрема наглядаючи за 30 тисячами німецьких військовополонених. "
Яким було релігійне життя в перший рік після визволення? На це питання відповідає п. Adam Kowalski в інтерв’ю, даному «Słowu Powszechnemu».
З прибуттям першого транспорту поляків 17 вересня 1945 року до Bolesławiec тут діяла так звана «оперативна група» 13-го округу, завданням якої було організувати суспільне життя та народну владу. У листопаді приїхала друга група поляків (зі Stanisławowa). При костелі служив католицький священник ks. Paweł Sauer, німець, а також органіст Szubert, теж німець. Ks. Sauer, побачивши в костелі велику групу поляків, попросив мене, — розповідає п. A.Kowalski, — написати йому «Отче наш» польською мовою, а потім молився разом із нами. Вже на початку вчителька п. Okoń організувала чоловічий церковний хор, що складався з поляків. Однак ми відчували нестачу польського священника. Незабаром ми почали говорити між собою про необхідність поїхати до Єпископської курії у Wrocławiu, щоб вона надала нам польського священника. Віряни делегували мене. У курії мене прийняв ks. «єпископ» Milik. Це було наприкінці вересня 1945 року. Від 11 жовтня 1945 року до Bolesławiec був направлений ks. Jan Motyka, польський священник». Він став душпастирем у Bolesławiec, а також катехитом початкових шкіл і гімназії. Цей священник отримав від Єпископської курії також місію організувати душпастирську опіку в Bolesławiec для польського населення та в околицях.
У Bolesławiec був один католицький костел, присвячений Успінню Пресвятої Діви Марії, і в ньому зосереджувалося релігійне життя поляків та решти німців-католиків. У неділю меси служили для поляків о 9:00, для німців — о 15:30. У будні для поляків меси відбувалися щодня о 7:30, а для німців — у вівторок і п’ятницю о 15:30. 20
Життя в перші місяці в Bolesławiec не було легким. Існування німецького підпілля давалося мешканцям взнаки. «Організація Freies Deutschland була найбільш розгалуженою в місті та Болеславецькому повіті. Навесні 1946 року органи безпеки заарештували керівництво організації та більшість її членів. На чолі FD у Bolesławiec стояв інженер Artur Kuhne, колишній капітан авіації (...). Хронічна нестача кваліфікованих кадрів у післявоєнний період призвела до того, що інженер Kuhne був залучений польською владою до запуску та відновлення електричної й водопровідної мережі в Bolesławiec (...). Спочатку це були аварії на електростанції чи водопроводах під час урочистих зборів, засідань тощо»
Про серйозну ситуацію, а навіть загрозу, пише ks. J. Motyka у звіті до Єпископської курії у Wrocławiu від 18 грудня 1945 року.
«Через короткий день післяобіднє недільне богослужіння для польського населення не може відбуватися пізніше, оскільки ввечері вулицями ніхто не ходить і взагалі не виходить із дому». У цій ситуації він продовжує: «(...) Польське військо дуже допомагає місцевому священнику та польському населенню в кожній потребі».
Розповідь учительки Stefanii Tajcher — ув’язненої табору в Ravcnsbruck:
«У вересні 1945 року я приїхала сюди (до Bolesławiec) з наміром організувати польську школу. Я почала працювати в старостві, зрештою поїхала до Legnicy, де шкільний інспектор доручив мені організувати в Bolesławiec загальноосвітню школу. Вранці 19 вересня 1945 року прибув у 75 вагонах транспорт поляків із Drohiczyna (має бути — з Drohobycza — прим. PS). Начальник станції, Władysław Zieliński, за будь-яку ціну хотів залишити репатріантів у зруйнованому місті, але вигляд руйнувань пригнічував і відлякував. Тут також була вчителька Maria Trzaskowska, яка однією з перших вивантажила своє майно з вагона. Дізнавшись про розміщення польських військових підрозділів у Starych Jaroszewicach під містом, більшість прибулих залишилася, шукаючи дах над головою. Це було нелегко: важко було знайти будинок, не позбавлений вікон, але навіть тоді він лякав зруйнованим інтер’єром і брудом».
1 вересня 1945 року відбулося урочисте відкриття початкової школи в будівлі нинішньої ZSZ на вул. Komuny Paryskiej, 5.
Наприкінці 1945 року відкрили першу міську бібліотеку, яка налічувала близько 200 книжок із приватних будинків. Ще того самого року відкрили Міський театр. Це зробили італійські військовополонені, які влаштовували тут численні концерти. 26 ТЕКСТ ПРОПОВІДІ було укладено на основі матеріалу, що міститься в МАГІСТЕРСЬКІЙ РОБОТІ KS. WŁADYSŁAWA RĄCZKI під назвою «РЕЛІГІЙНО-МОРАЛЬНЕ ЖИТТЯ ПАРАФІЇ ПІД ЗАКЛИКАННЯМ УСПІННЯ НАЙСВЯТІШОЇ ДІВИ МАРІЇ ТА СВ. МИКОЛАЯ В BOLESŁAWIEC ŚL. У 1945–1970 РОКАХ». Робота з історії Церкви, написана на Папському богословському факультеті у Wrocławiu під керівництвом ks. bpa prof. dra hab. WINCENTEGO URBANA за участю ks. prof. dra hab. JOZEFA SWASTKA. Wrocław 1991.
ЛІТЕРАТУРА:
1.W.Urban, Архідієцезія в 1945–1965 роках, у: Nasza Przeszłość, Kruków 1965, с. 11.
2.K.Milik, Над Одрою та Нисою світить сонце справедливості, Przewodnik Katolicki № 29, 1964, с. 259.
3.W.Urban, Архідієцезія .... цит. праця, с. 11.
4. J.Waldorf. Трагічна земля. Tygodnik Powszechny Р.2; 1946 № 92. 3.12–13.
5.W.Urban, Вакансія на єпископській кафедрі у Wrocławiu, Ateneum Kapłańskie 49/1957, с. 63.
6.W.Szelelnicki, Парафія св. Боніфація у Wrocławiu. Roma 1970. с. 7.
7.Там само, с. X.
8. Там само. с. 8–9.
9. Там само. с. 10.
10.Там само. с. 11.
11.Там само. с. 12.
12.B. Dolała. Визволення Польщі 1944–1945. Warszawa 1974, с. 301–302.
13.Там само.
14.Там само. с. 302.
15.J.Grabowski, 300 міст повернулися до Польщі, Warszawa 1960, с. 301–302.
16.P.Śliwko, Полковник A.Iwaszkiewicz із візитом у Bolesławiec, Słowo Polskie, Wrocław 19 вересня 1974 року.
17.II. Wesołowski, У парафії в Bolesławiec, Słowo Powszechne.
18. W.Urban. Душпастирський внесок священників-репатріантів у Вроцлавській архідієцезії в 1945–1970 роках. Wrocław 1970. с. 111.
19.AKAW
20.AKAW
21.1944–1947 у боротьбі за зміцнення народної влади в Польщі (колективна праця), Warszawa 1967, с. 151–152; Про розгром організації ED у Bolesławiec, Kurier Codzienny № 167, 19 червня 1946 року.
22.AKAW
23.P.Śliwko, Сьогодні та завтра Bolesławiec, Wrocław 19X5, с. 24.
24.Там само. с. 29.
25.Там само. с. 29.
26.Там само. с. 30.