Під таким заголовком я хотів би започаткувати дискусію на сторінках нашої газети. Прошу всіх, хто цікавиться спортом у нашому місті, висловитися з цього, як то кажуть, питання. Чому, живучи в місті, де маємо 50 тисяч мешканців, ми не маємо справжнього спорту, а постійно залишаємося його провінцією? Чи немає у нас спортивної атмосфери, людей або спонсорів, готових власними коштами зробити спорт, написаний з великої «С»? Чому у нас немає III або II ліги в таких популярних видах спорту, як футбол, гандбол, баскетбол чи волейбол? Невже за стільки років у Болеславці не було спортивних талантів, достатніх для створення команду ліги, а можливо, у нас немає тренерів, здатних підготувати спортсменів відповідно до вимог ліги? А може, у нашому місті немає такої бази — спортивних залів, майданчиків, кортів, де можна було б займатися якимось видом спорту й досягти успіху? А може, нам не потрібні спортивні успіхи? Можливо, спорт нікому не потрібен, оскільки пов’язаний із постійними витратами для міста? Нижче, для ознайомлення, я представлю актуальну ситуацію у болеславецькому спорті. Що маємо? Маємо вісім спортивних клубів або товариств. Їх потрібно перелічити, адже напевно багато читачів не знають, що їх аж стільки. Це: Болеславецький спортивний клуб — найстаріший у місті, який має 5 секцій: футболу, баскетболу, волейболу, шахів і спортивного бриджу. Другий — Міжшкільний спортивний клуб MKS-MOS Bolesławia із секціями дівочого баскетболу та легкої атлетики. Представники цього клубу привезли з чемпіонатів Польщі золоті, срібні та бронзові медалі. Найбільшим досягненням Bolesławia був виступ її представника на чемпіонаті світу.
Наступний клуб — Міський тенісний клуб, у складі якого є чемпіон Польщі серед юніорів.
Далі — TKKF Bolesławianka, де провідною є секція важкої атлетики. Наступний — TKKF Nowe Śródmieście, у якому домінує бадмінтон. Також Харцерський спортивний клуб, що пропагує водні види спорту, привертає увагу нашого середовища.
Далі — Шкільна спортивна спілка, яка займається організацією шкільних змагань. Слід також згадати Болеславецький клуб тхеквондо — наймолодший клуб, який уже має успіхи на національній арені.
Усі товариства та клуби об’єднують у своїх лавах близько 1000 осіб, 80–90% з яких — діти та молодь із Болеславця. Усі спортивні організації користуються так званими дотаціями з міського бюджету. Це дотація, що становить менше ніж 1% (одного) всього бюджету. У перерахунку на одну особу виходить приблизно HO злотих на рік. Чи достатньо цього? За нинішніх цін, хоча б на проїзд на спортивні змагання чи суддівські збори, які поглинають левову частку дотації? Ми швидко прямуємо до кінця болеславецького спорту. Однак, дивлячись з іншого боку, неможливо оминути таку важливу проблему, як залучення дітей і молоді до спорту, який дає вихід величезній енергії молодої людини. Спорт може стати їхнім способом життя, надаючи йому сенсу.
А виховні, оздоровчі та багато інших переваг?
Якщо ми не виділятимемо кошти на спорт, альтернативою стане спрямування значно більших сум на лікування різноманітних хвороб, наркоманії, алкоголізму тощо.
Тому, щоб цьому протидіяти, я вважаю, що спорт потрібен, йому слід надати більшого значення та залучити більше фінансових коштів, а результати прийдуть самі. Запрошую до дискусії про те, як найкраще це зробити. Зі спортивним привітанням