Орден домініканців заснований у Франції 1216 року проповідником Домініком Гусманом з метою протидії рухам альбігойців та всім іншим «єресям».
Це був жебрущий проповідницький орден, ченці якого дотримувалися індивідуальної бідності. Популярність їхніх проповідей і підтримка населення спричинили те, що невдовзі він став одним із найбагатших орденів у Європі. Найвідомішим членом ордену був філософ Святий Тома Аквінський. До Польщі орден прибув 1223 року — до Кракова, а згодом його монастирі розвинулися по всій Польщі. У Сілезії найраніше — у Вроцлаві (1226 р.).
Домініканці оселилися в Болеславці, ймовірно, наприкінці XIII століття. У 1298 році є згадка про те, що домініканці мали право проповідувати, сповідати та проводити поховання. Вони також проповідували в навколишніх містах, наприклад у Згожельці. Зберігся список членів ордену за 1326 рік (близько 70 ченців), у якому є багато польських прізвищ (Миколай Кобач, Вацлав Донат, Августин Якубілець). Орден зберіг свій прадавній польський характер (Сілезія вже не належала Польщі, а чеським Люксембургам).
Гуситські війни, а особливо напад гуситів на місто 1429 року, зруйнували монастир, а ченців і священників та служителів інших церков було винищено (джерела повідомляють, що їх спалили живцем). Монастир швидко відбудували (1432).
Реформація в Європі від 1517 року та прийняття багатьма німецькими державами вчення Мартина Лютера також змінили становище домініканців. Протестантська більшість міста почала чинити тиск на міську раду, вимагаючи ліквідації монастиря. Частина ченців також перейшла до протестантизму. 1545 року домініканську громаду в місті ліквідували, а в монастирських будівлях відкрили виробництво сірчаної кислоти та селітри.
1575 року частину будівель і церкву зруйнували. Після Тридцятилітньої війни, зважаючи на роль ордену в захисті католицизму в період Контрреформації, 1660 року домініканці повернулися до Болеславця й отримали компенсацію, що дозволило відбудувати монастир і церкву в бароковому стилі в 1670–1676 роках.
1810 року відбулася секуляризація ордену домініканців, що зрештою означало кінець ордену. У монастирських будівлях розмістили євангельську школу. За наполеонівських часів там були склади продовольства, фуражу та військовий шпиталь. 1816 року церкву домініканців остаточно зруйнували, а частину будівель пристосували під професійну школу.
Від усього монастирського комплексу залишилася лише одна будівля, яка сьогодні використовується як адміністративна будівля Управління ґміни на вул. Театральній.