Масонський рух, також відомий як масонство, виник у XVIII столітті як рух антиклерикального та космополітичного характеру. Переважно це були таємні чоловічі товариства, які ставили собі за мету моральне вдосконалення та об’єднання людей через звільнення від релігійних і станових відмінностей.
Початок організованого руху пов’язують із 1717 роком, коли в Лондоні 4 ложі об’єдналися в одну велику масонську ложу. У різних державах рух набував різних провідних напрямів. У Польщі після поділів сформувався рух як напрям боротьби за незалежність. Його членами були навіть королі St. Leszczyński і St. Poniatowski. У міжвоєнний період, у 1921 році, була створена Велика ложа в Польщі, а її майстром був, зокрема, відомий письменник Andrzej Strug. У Німеччині масонські ложі ставили собі за мету боротьбу за об’єднання держави (цей напрям особливо розвинувся в період Весни народів (1848–1849) і до 1870 року). У Болеславці існувала масонська ложа святого Яна. У 1801 році відбулася конференція цієї ложі з нагоди дня її покровителя (24.06.).
Ложа мусила бути заможною й об’єднувала міську еліту, оскільки мала власну будівлю.
Після об’єднання Німеччини в 1871 році та утворення імперії, коли канцлером став Otto von Bismarck, масонство почали вважати шкідливим рухом. У 1885 році відбулася ліквідація болеславецької ложі, а будівлю після неї перебрало місто.